ГЛУЗМАН СЕМЕН ФІШЕЛЕВИЧ

 448719.04.2005

автор: І.Рапп

(нар. 30.09.1946, м. Київ) Психіатр, відомий правозахисник, автор заочної експертизи ґенерала П.Григоренка, директор Українсько-Американського бюро захисту прав людини, відповідальний секретар Асоціації психіатрів України.

Г. народиdся в родині медиків, його батько — професор медицини, брат — теж лікар, сам Г. в 1962 закінчив Київський медичний інститут. Спеціалізувався в психіатрії. Два роки Г. працював в обласній лікарні.

У 1971 Г. запропонували роботу в Дніпропетровській спецпсихлікарні. Знаючи, що психіатрія використовується в політичних цілях, Г. відмовився працювати в спецпсихлікарні. Тільки через півроку після цього Г. вдалося влаштуватися психіатром на "швидкій допомозі".

У тому ж 1971 в самвидаві з’явилась анонімна "Заочна експертиза П.ГРИГОРЕНКА", у якій на основі дослідження звітів двох комісій, які його обслідували в 1968, зроблений висновок, що в лікарів не було підстав вважати П.ГРИГОРЕНКА психічно хворим. Експертизу інституту ім. Сербского, переписану адвокатом С.В.КАЛІСТРАТОВОЮ, Г. одержав від О.БОННЕР через Л.ПЛЮЩА.

15.03.72 в Г. провели ошук, але нічого недозволеного не знайшли.

11.05.72 Г. заарештований. Інкримінуали самвидав. Звинувачення опиралося тільки на свідченнях. Справжня причина арешту — "Заочна експертиза у справі П.ГРИГОРЕНКА", авторство якої не без підстав приписувалося Г.

12-19 жовтня 1972 Київський облсуд розглянув справу Г. і Л.Середняк (18-річної друкарки, заарештованої в січні 1972), обвинувачених за ст. 62, ч. 1 КК УРСР. Г. дістав 7 р. таборів суворого режиму і 3 р. заслання.

Після винесення вироку 20 діб сидів у камері з В. СТУСОМ.

Після суду стало відомо, що автор анонімної "Заочної експертизи..." справді Г.

Карався Г. в Пермських таборах, де він невтомно бореться за права політв’язнів, проти жорстокого режиму, передає на волю інформацію про ситуацію в таборах, тримає разом з іншими в’язнями голодівки протесту. 1973-74 Г. написав "Посібник з психіатрії для інакодумців", присвячений Л.ПЛЮЩУ. Він потрапив на Захід і в самвидав.

У листопаді 1974 Г. мав перший серцевий напад.

З 1974 на захист Г. неодноразово виступали А.САХАРОВ, П.ГРИГОРЕНКО, В.БУКОВСЬКИЙ.

Наслідком звернень Г. і А.САХАРОВА до психіатрів багатьох країн, 19.04.75 в Женеві був створений Міжнародний комітет боротьби зі зловживаннями в психіатрії.

12.09.75 Г. оголошено, що проти нього порушують нову справу за ст. 62, ч. 2 КК УРСР. Інкримінують збирання і передачу інформації на волю.

У грудні 1975 Г. спрямував до ООН заяву про відмову від радянського громадянства.

У березні 1976 Г. посилають на "перевиховання" в Пермську тюрму, де повторюють, що порушують проти нього нову справу.

Г. багато разів запроторювали до ШІЗО (штрафний ізолятор) і ПКТ (приміщення камерного типу).

1977-78 в самвидаві з’явилися оповідання і есе Г.

08.01.79 Г. ув’язнений в ПКТ табору ВС-389/37 Пермської обл. до кінця табірного терміну, тобто до 11 травня. Прибувши на заслання с. Нижня Тавда Тюменської області, одразу потрапив до лікарні. Працював у колгоспі диспетчером.

У липні 1980 співробітник місцевого КДБ завимагав від Г. написати, що твердження про поганий стан його здоров’я і тяжкі умови життя — наклеп (про це зокрема писав А.САХАРОВ у зверненні на захист Г.). Г. відмовився, за що йому пригрозили „наслідками“. І справді, режим заслання тут же посилився: тепер Г. повинен був заяз’являтися до міліції 4 рази на місяць замість одного, як було досі. У результаті погроз і посилення режиму Г. вимушений був написати заяву, що він не потребує медичної допомоги.

1980 Г. обраний почесним членом американської Національної психіатричної асоціації.

З 1985 Г. почав публікувати свої праці, професійно працює як відповідальний секретар Асоціації психіатрів України. Г. обирають членом Королівського коледжу психіатрів Великобританії, Товариства психіатрів і невропатологів Німеччини.

Г. — директор Українсько-Американського бюро захисту прав людини, створеного ним 1993.

Зусиллями Г. створена широка спеціальна бібліотека Асоціаціїї психіатрів України. Г. створив у Києві єдиний на всьому пострадянському просторі Центр реабілітації і вивчення жертв війни і тоталітарних режимів з поліклінікою при ньому, Міжнародний добродійний фонд "Видавництво „Сфера" з метою видання і безкоштовного поширення медичної і гуманітарної літератури. З допомогою Г. Україна одержала суттєву допомогу медикаментами й медичним обладнанням. Зусиллями Г. українські психіатри ознайомлені з досягненнями сучасної психіатрії на Заході.

1994 вийшла книга віршів Г. "Псалмы и скорби", написаних у таборі й засланні.

Живе в Києві.



Біблиоґрафія:

I.

С. Глузман — соавтор Психиатрической заочной экспертизы по делу Григоренко П.Г. (1971) // Собрание документов Самиздата.— Мюнхен: ИЦ РС "Свобода", 1977.— Т.24.— АС № 1243.

С. Глузман. Псалом о смысле (1976) // Материалы Самиздата.— Мюнхен: ИЦ РС "Свобода".— Вип. 05/78.— АС № 3130

С. Глузман. В мире Филофея // Самиздат-Форум, 1982.— № 1.— С. 152-162

С. Глузман. Ангел на карнизе // Континент, 1980.— № 24.— С.15-27

С. Глузман. Страх свободы: декомпенсация психиатрического состояния // СССР, 1981.— № 1.— С. 140-157

С. Глузман. Псалмы и скорби: стихи // Время и мы, 1981.— № 60.— С.143-148.

С. Глузман. Уроки Світличного. // Доброокий. Спогади про Івана Світличного.— К.: Час, 1998, С. 477-497.

II.

On Soviet totalitarian psychiatry.— Amsterdam, 1989.

Плющ Л.И. На карнавале истории.— Лондон: 1979.— С. 449-451, 496.

Хроника текущих событий.— Амстердам: Фонд имени Герцена, 1979, вип. 25.— С. 393; вип. 27.— С. 474, 514.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 28.— С. 19; вип. 29.— С. 36; вип. 30.— С. 72; вип. 32.— С. 87; вип. 33.— С. 6, 8, 21, 23-26, 28-30, 37, 59-60, вип. 34.— С. 32, 64.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1975, вип. 35.— С. 33, 35-37, 48; вип. 36.— С. 21-22; вип. 37.— С. 31, 33; вип. 38.— С. 7, 46, 47, 49, 56, 83.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1976, вип. 39.— С. 11, 12, 14-15, 19, 30, 31, 32, 68; вип. 40.— С. 6, 7, 12, 16, 91; вип. 41.— С. 37, 40; вип. 42.— 40, 43, 44, 47, 88.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 43.— С. 5, 9, 15, 19, 54; вип. 44.— 103; вип. 45.— С. 42; вип 46.— С. 62, 66, 111; вип. 47.— С. 104, 106, 125, 146, 154.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 48— С. 62-64, 76-78, 167; вып. 49.— С. 9, 26, 28, 32, 33.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 50.— С. 14; вип. 51.— С. 65-67, 69-71, 74, 93; вип. 52.— С. 34, 42-44, 48-49, 57, 61, 66-70, 136.

ХТС.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 53.— С. 93.

ХТС.— Нью-Йорк: 1981, вип. 57— С. 89, 91.

ХТС.— Нью-Йорк: 1984, вип. 64— С. 101.

Хроника защиты прав человека.— Нью-Йорк: вип. 1.— С. 48-49.

Хроника защиты прав человека.— Нью-Йорк: 1975, вип. 17— С. 18

Ben iamin ov Gr. The Case of the Imprisoned Soviet.

Вести из СССР. Т. 1. 1978-1981.— Мюнхен: Права человека.— 1980, 13/14-37.

П.Реддауэй, Блох С. Диагноз — инакомыслие. — С. 232.

З.Антонюк. Феномен Глузмана та громадянське суспільство України. // Дух і Літера, 1998, № 3-4.— С. 300-310, 490-494.

СДС.— Т.24.— АС № 1221

МС.— Вип.01/73.

МС.— Вип.37/74.— АС № 1826.

МС.— Вип.11/75.— АС № 2055 — "Пособие по психиатрии для инакомыслящих".

МС.— Вип.15/75.— АС № 2056 — "Письмо родителям".

МС.— Вип.15/75.— АС № 2090.

МС.— Вип.23/75..— АС № 2140.

МС.— Вип.26-27/75.— АС № 2168.

AC № 2421.— неопубл. — на захист Глузмана.

МС.— Вип.15/76.— АС № 2426.

AC № 2497 — неопубл. - в защиту Глузмана.

AC № 2498 — опубл. в газете или журнале - в защиту Глузмана.

МС.— Вип.40/76.— АС № 2689 — в защиту Глузмана.

МС.— Вип.05/77.— АС № 2801.

МС.— Вып.05/78.— АС № 3130.

МС.— Вип.01/79.— АС № 3429-3433.

МС.— Вип.18/79.— АС № 3597.

МС.— Вып.19/79.— АС № 3605, 3606, 3607.

МС.— Вып.25/79.— АС № 3647.

МС.— Вип.44/79.— АС № 3792.

МС.— Вип.25/80.— АС № 4005.

МС.— Вип.26/81.— АС № 4358.

МС.— Вип.24/76.— АС № 2689.

МС.— Вып.30/78.— АС № 3318.

МС.— Вип.09/79.— АС № 3507.

Буковский В.К. И возвращается ветер... — С. 270.

Biographical Dictionary of Dissidents in the Soviet Union, 1956-1975.— Martinus Nijhoff publishers.— Hague/Boston/London , 1982.— С. 164-165.

Free voices in Russian Literature, 1950s-1980s.

A Bio-Bibliographical Guide. - Russica Publishers, Inc. - N .Y., 1987.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 208–2011. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113892884.
Рух опору в Україні: 1960 – 1990.

Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 189–190; 2-е вид.: 2012 р., – С. 208–209.

Ірина Рапп, Харківська правозахисна група. Останнє прочитання 7.08.2016. Переклав В.Овсієнко


 

 

 Поділитися

Вас може зацікавити

Праці дисидентів

Зиновій Антонюк. Між двох кінців “Етичної драбинки”: і на гору, і в долинку. Сповідальні спогади.

Події

Помер Зіновій Антонюк

Події

Огляд історії дисидентського руху. Лекція Євгена Захарова

Інтерв’ю

Інтерв’ю Євгена Захарова про роль адвокатів у справах проти радянських дисидентів

Інтерв’ю

Відсоток виправдань у радянських судах наблизився до нуля не в 1930-ті, а в 1950-ті роки − адвокат Ілля Новіков

Персоналії / Український національний рух

КОЦУР (КОЦУРОВА) АННА. Василь Овсієнко

Події

Дисидентство в Україні. Євген Захаров у програмі «Твій ранок» (відео)

Спогади

Помер Володимир Буковський. ХПГ-інформ

Спогади

Йосиф Зісельс: «Допитували 50 разів, але в жодному протоколі не було моїх свідчень. Брехати не хотів, правди сказати не міг». Йосиф Зісельс

Дослідження

Каральна психіатрія та її жертви. Любов Крупник

Події

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус. Василь Овсієнко

Dissidents / Ukrainian National Movement

YAKUBIVSKYI Mykhailo Mykhailovych. Vasyl Ovsiyenko

Дослідження

Єврейське питання в УРСР у добу «застою»: боротьба за право вшанування місць масової загибелі євреїв під час Другої світової війни. Кирило Каштанов

Інтерв’ю

«Нас звинувачували у створенні терористичної групи…». Ірина Скачко

Спогади

Нащадок роду Чубинських (До 30-річчя трагічного відходу Володимира Чубинського). Сергій Цушко

Спогади

30 квітня 2019 року помер скульптор Борис Довгань. ХПГ-інформ

Спогади

Про роль адвокатів у радянських політичних справах у 60–80-ті рр. ХХ ст.. Євген Захаров, член правління Міжнародного товариства «Меморіал»

Спогади

Адвокатський вальс. Артем Марченков

Події

У Харкові буде відкрито меморіальну дошку відомому правозахисникові, громадському діячу Петру Григоренку

Події

Звернення до Президента України. Василь Овсієнко

MENU