СТРОКАТА (СТРОКАТОВА)-КАРАВАНСЬКА НІНА АНТОНІВНА

 869720.04.2005

author: І.Рапп

СТРОКАТА (СТРОКАТОВА-КАРАВАНСЬКА) НІНА АНТОНІВНА (нар. 31.01.1926, м. Одеса — п. 02.08.1998. м. Дентон, США)

Мікробіолог, відома правозахисниця, член Української Гельсінкської групи (УГГ).

С. закінчила Одеський медичний інститут, мікробіолог. Дружина (з 1961) колишнього політв’язня (1944-1960) С.КАРАВАНСЬКОГО.

Після нового його ув’язнення в 1965 С. активно боролася проти незаконного арешту й засудження чоловіка, хоча керівництво інституту вимагало від С. відмовитися від нього. У грудні 1966 С. подала на ім’я начальника табору, Л.Брежнєва та редакції французької комуністичної ґазети "Юманіте" таке "клопотання": "Упродовж 18 років адміністрація таборів виявилася неспроможною вплинути на в’язня Караванського С.І., а його сім’ї не дають можливості підтримувати з ним дозволені законом контакти. Тому я, дружина Караванського С.І., прошу його РОЗСТРІЛЯТИ, щоб припинити багатолітні страждан-ня мого чоловіка і нескінченні конфлікти між Караванським та адміністрацією".

У квітні 1970 С.КАРАВАНСЬКИЙ був засуджений у Владимирській тюрмі на до-датковий термін 5 р. тюрми та 3 р. заслання. Енерґійні спроби захистити чоловіка в цьому суді призвели до того, що суд виніс окрему ухвалу, яку спрямував Одеському медінститу-ту, з вимогою покарати С.. Тривалі утиски на роботі закінчилися звільненням С. із медінс-титуту в 1971. Оскільки влаштуватися на роботу в Одесі С. не могла, вона поїхала в м. Нальчик, де її прийняли викладачем медтехнікуму. Бачачи неминучість арешту, вона ро-бить останній шляхетний вчинок: обмінює свою одеську квартиру на Нальчик, щоб у ній міг поселитися недавно звільнений Юрій ШУХЕВИЧ з дітьми та дружиною.

05.12.1971 С. переїздить у Нальчик. Та ще 9.08 в Одесі був заарештований лікар Олексій Притика, який зізнався, що обмінювався з С. позацензурною літературою. 06.12.1971 С. була заарештована. Їй інкримінували розповсюдження "Українського віс-ника", самвидаву, написання листа на захист Ю.ДАНІЕЛЯ та що захищала чоловіка.

У зв’язку з цим арештом Ірина КАЛИНЕЦЬ та В.ЧОРНОВІЛ створюють у Львові Громадський комітет захисту Ніни Строкатої, куди увійшли В.СТУС, Л.ТИМЧУК, П.Якір та ін. Це була перша відкрита правозахисна організація в Україні. Але вже на по-чатку 1972 майже всі члени Комітету опинилися за ґратами. Устигли оприлюднити лише 2 документи — заяву про створення Комітету і бюлетень "Хто така Н.А.Строката (Кара-ванська)".

На слідстві і в суді, що тривав в Одесі з 4 до 19.05.1972, С. не залишила від звинува-чення каменя на камені. Однак була засуджена за ст. 62, ч. 1 КК УРСР на 4 р. ув’язнення в таборах суворого режиму за звинуваченням у "проведенні антирадянської агітації та про-паганди". О.РІЗНИКІВ у цій справі був засуджений на 5,5 р., О.Притика на 2 р.

Покарання С. відбувала в жіночому відділенні табору ЖХ-385/3-4, с. Барашево Тень-гушовського р-ну в Мордовії. С. учасниця голодних страйків жінок-політв’язнів, хоча весь час хворіла, а закінчувала термін в онкологічній лікарні. Українське видавництво в діаспорі „Смолоскип” створило Міжнародний комітет оборони Ніни Строкатої, зібрало підписи багатьох мікробіологів з різних країн світу. 1974 її прийняли в Американське то-вариство мікробіологів. Вона почала одержувати в неволі зарубіжні журнали і бюлетені. 1975 С. відмовилася від радянського громадянства.

Після звільнення С. жила в „столиці відсидентів” м. Таруса Калузької обл., за 101 км від Москви, де була взята під адміністративний нагляд спочатку на 1 рік. У жовтні 1976 С. тяжко захворіла і була відвезена в Калузьку лікарню, звідки на її прохання виписалася в листопаді. Не спитавши дозволу міліції, С. лягла на лікування в Московську лікарню, де пробула з 20.11.1976 до 04.01.1977. За це "порушення" Таруський народний суд 17.01.1977 за відсутності С. оштрафував її на 20 крб., а 03.02.1977 її знову взяли під нагляд на півро-ку. 01.08.1978 та 31.01.1979 термін нагляду знову було продовжено.

1976 С. стає членом-засновником Української Гельсінкської Групи, бере активну участь у її роботі. Практично всі документи УГГ, протести і звернення створювалися з участю С. і нею підписані. Підтримувала постійний контакт з членами Московської Ге-льсінкської Групи.
Звільнений чоловік С., С.КАРАВАНСЬКИЙ, теж був узятий під адміннагляд у м. Тарусі. Навіть після одержання дозволу на виїзд із СРСР з подружжя не зняли нагляду: у Москву для оформлення виїзних документів їх відпускали лише по одному, оформили ще й по одному "порушенню".

Виїхали Караванські 30.11.1979. Жили в м. Дентоні, США. С. стала членом Закор-донного представництва УГГ. Авторка численних публікацій про політв’язнів. Видав-ництво "Смолоскип" видало книжку С. про жінок-політв’язнів СРСР "Документоване переслідування. 1975-1980 рр.".

Померла 2.08.1998 в США. Похована на православному цвинтарі в Бавнд-Бруку.

Указом Президента України від 8.11. 2006 за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод нагороджена орденом «За мужність» І ступеня.

Бібліоґрафія:
І.
Післяслово // Інформаційні бюлетені Української Гельсінкської Групи. Торонто – Балтимор: Смолоскип. – 1981. – С. 173-176.
Жінка в сучасній Україні. Доповідь на ІV Конґресі СФУЖО, що відбувся 25-28 лис-топада 1982 р. у Філадельфії // Вісник (США), № 1 (11), 1983. –С. 28-31.
Тюремно-табірний антисвіт // Жіночий світ, ч. 10 (394). – 1983. – С. 1-3; ч. 11-12. – 1983. – С. 2-4; ч. 1-2. – 1984. – С. 4-5; ч. 4. – 1984. – С. 4-6.
Узницы инакомыслия: Советский Союз, год 1985-й // Русская мысль. – № 3634. – 1986. – 15 августа.
ІІ.
В.Чорновіл. Лихо з розуму. Львів: МЕМОРІАЛ, 1991.— С. 172-174 с.
Чорновіл В. Твори: У 10-и т. –Т. 3. («Український вісник», 1970-72) / Упоряд. Вален-тина Чорновіл. Передм. М.Косів. – К.: Смолоскип, 2006, – С. 14, 16, 20, 25, 43, 103-104, 306, 355-356, 454, 465, 658-662, 925-931.
Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 28-31.— С. 23, 72, 84; вип. 33.— С. 17-19, 49, 58; 1975, вип. 38.— С. 51; 1976, вип. 39.— С. 78; вип. 42.— С. 36, 92; 1977, вип. 44.— С. 5, 15, 18, 44, 55-56, 62-63; вип. 47.— С. 97, 129; 1978, вип. 49.— С. 42; 1979, вип. 51.— С. 50, 104, 158; вип. 52.— С. 80; 1980, вип. 54.— С. 42, 74, 85.
Український правозахисний рух. Документи і матеріали УГГ.—Балтимор-Торонто.— Смолоскип, 1978.— С. 9, 14, 16, 28, 66, 97, 102, 104, 107.
Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. – Торонто—Балтимор: Смолоскип, 1983. — С. 9, 11-13, 16, 28, 32, 35, 41, 42, 45, 49, 51, 55, 59, 61, 62, 302, 335, 374, 425, 429, 439, 469, 634, 649, 695, 698, 700, 963.
Вісник репресій в Україні. Закорд. предст-во УГГ. Ред.-упоряд. Н. Світлична. Нью-Йорк. 1980–1985 рр. – 1981: 1, 2, 3; 1985: 2-48, 7/8-58, 7/8-64.
Інформаційні бюлетені Української Гельсінкської Групи. Торонто – Балтимор: Смо-лоскип. – 1981. – С. 6, 8, 17, 30, 31, 95, 96, 97, 99, 128, 172, 173-176, 183.
А.Алексеева. История инакомыслия в СССР.— Вильнюс-Москва: Весть, 1992.— С. 22, 27, 28, 31, 271, 272.
Ю.Зайцев. Громадський комітет захисту Ніни Строкатої // Воля і Батьківщина, Львів: Український часопис, 1993, № 3.— C. 31-39.
Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 70, 87, 88, 160, 161, 170, 172.
Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення.— К.: УРП, 1996.— С. 25.
А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги, 1998.— С. 180, 210, 212.
Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 т. Харківська правозахисна група. Харків: Фоліо, 2001. Упоряд. Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко. – Т. 1. – С. 6, 8, 20-21, 30, 36-37, 40, 42, 47, 60, 84-85, 126, 140, 148, 152, 160-161, 164, 173, 182; Т. 2. – 24-25, 28, 35, 51, 61, 65-67, 69, 71, 845, 87, 91, 93, 96, 103-104, 108, 117, 121, 126, 169, 185; Т. 3. – С. 20, 30, 42-43, 68, 70, 75, 83-84, 89, 92, 96, 155-156, 176, 180, 204-205, 207, 221, 223-224; Т.4. – 3, 51, 71-72, 76, 80-81, 128, 135, 172, 174, 188, 196, 200-201, 243. (Або: За покажчиком).
О.Різниченко. Промінь з Одеси: Поема. Документи. Спогади про шістдесяті роки в Одесі і про Ніну Строкату-Караванську. – Одеса, 2000. – 276 с.
О.Різниченко. Донька Одеси: Ніна Строката в документах і спогадах / Упоряд. О.Різників; Наук. ред. канд. іст. наук Ю.Зайцев; Бран: Поема-містерія. – Одеса: Друк, 2005. – 516 с.
В.Овсієнко. „Ви сиділи, Ніно, на престолі...”: Олекса Різниченко представив книжки про Ніну Строкату-Караванську. – Літературна Україна, № 23 (5161). – 2006. – 22 червня.
2006 – 80 років Ніні Строкатій-Караванській Документи з архівної справи № 24962 П Різникова О.С. та Барсуківсього В.Ф 1958–1961 рр. // Одеська хвиля: Документи, твори, спогади в’язнів сумління / Упор. П.Отченашенко, О.Різників, Д. Шупта. – Одеса: Друк, 2006. – С. 199– 235.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Євро-пи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна гру-па; „Права людини”, 2006. – C. 750–752. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113999650
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 625–627; 2-е вид.: 2012 р., – С. 709–711.
Зайцев Ю. Ніна Строката: «Я прийшла до вас з неволі». 5.02.2016 http://archive.khpg.org/index.php?id=1455527277&w; http://archive.khpg.org/index.php?id=1314643030&w

Ірина Рапп, Харківська правозахисна група. 20.04.2005. Останнє прочитання 24.07.2016.


 Share this

It may be interesting for you

Дослідження

Реакція Віктора Некрасова на покаяння Івана Дзюби. Євген Захаров

Події

60 років з дня арешту Олекси Різниківа

Dissidents / Democratic Movement

TYMCHUK Leonid Mykolayovych. Vasyl Ovsiyenko

Dissidents / Ukrainian National Movement

RIZNYKIV (RIZNYCHENKO) Olexa Serhiyovych. Vasyl Ovsiyenko

Dissidents / Ukrainian National Movement

PETRASH (SICHKO) Stefaniya Vasylivna. Vasyl Ovsiyenko

Інтерв’ю

«Нас звинувачували у створенні терористичної групи…». Ірина Скачко

Спогади

Всесвіт за колючим дротом (про нову книгу Мирослава МАРИНОВИЧА). Інна Сухорукова

Праці дисидентів

ЗІНКЕВИЧ Осип. ОБОРОНА УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ. Зінкевич Осип

Спогади

СТРОКАТА Ніна «Я ПРИЙШЛА ДО ВАС З НЕВОЛІ». Зайцев Юрій

Інтерв’ю

АЛЕКСЕЄВА І ОРЛОВ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ДОВГАНЬ Маргарита. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

КАЛИНЕЦЬ-СТАСІВ Ірина. Інтерв’ю. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

РУДЕНКО Микола Данилович. Інтерв’ю про створення УГГ. Овсієнко В.В.

Персоналії / Загальнодемократичний рух

ГОЛУМБІЄВСЬКА (ДЕНИЩЕНКО) ГАННА ВІКТОРІВНА. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ. Інтерв’ю. Вахтанґ Кіпіані та Василь Овсієнко

Спогади

СТРОКАТА-КАРАВАНСЬКА НІНА АНТОНІВНА. Зайцев Ю.Д.

Інтерв’ю

ШАБАТУРА СТЕФАНІЯ МИХАЙЛІВНА. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ОВДІЄНКО МАРІЯ ГРИГОРІВНА. Овсієнко В.В.

Персоналії / Український національний рух

ОВДІЄНКО МАРІЯ ГРИГОРІВНА. Овсієнко В.В.

Спогади

РУСИН ІВАН ІВАНОВИЧ. ЕТАПИ

MENU