СОРОКА СТЕПАН КЛИМЕНТІЙОВИЧ

 467026.02.2009

author: Овсієнко В.В.

СОРОКА СТЕПАН КЛИМЕНТІЙОВИЧ (нар. 1930 р. в с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівненської обл. – п. 1999 р., м. Сарни).
Ув’язнений за участь у «Кричильській молодіжній ОУН». Достроково звільнений, та за підозрою у співпраці з підпільною організацією «Об’єднання» повернутий добувати 25-річний термін. Брав участь в акціях протестів. Історик.
З селянської родини. Студентом Київського гідромеліоративного інституту заарештований навесні 1952 р. як учасник підпільної юнацької групи «Кричильська молодіжна ОУН», за зв’язок з підпіллям. Його заарештували з листівками, утримували в Сарненській тюрмі. На слідстві Степан твердив, що оунівські листівки знайшов. Тоді його повезли до Кричильська ніби для проведення слідчого експерименту на місці, а насправді йому влаштували так звану «бочку». Дорога до села вела через ліс. У лісі на них нападають перевдягнуті у повстанців гебісти і відбивають Степана. Він повірив, що це справді повстанці, і розповім їм усю правду. Вони все це докладно запротоколювали. Відтак на псевдоповстанців нападають гебісти і захоплюють Степана разом з протоколами.
26.08. 1952 р. Військовий трибунал військ МГБ Рівненської обл. засудив С. на 25 р. позбавлення волі. Разом з ним засуджені на 25 р. ще 7 юнаків, у т.ч. його брат Семен СОРОКА, Кирило БАНАЦЬКИЙ, брати Сидір та Іван Харечко (втім, С. пізніше писав, що цю організацію Іван Харечко створив за завданням гебістів – це не завадило йому дістати 25 р. і відсидіти 4 р.).
Покарання С. відбував у таборах Комі АРСР, спочатку на шахтах Воркути, згодом в Інті. Був знайомий з засновниками та членами підпільної націоналістичної організації «ОБ’ЄДНАННЯ», створеної в Інті 1956 р., знав про її діяльність.
Влітку 1956 р. С. був достроково звільнений комісією Президії Верховної Ради СРСР зі зняттям судимості. Замешкав у м. Біла Церква на Київщині.
Восени 1957 р. в Білу Церкву з Інти приїхав щойно звільнений з ув’язнення його друг і односельчанин Кирило БАНАЦЬКИЙ з дружиною Оленою Куліш. На прохання заступника Провідника «Об’єднання» Володимира ЛЕОНЮКА вони привезли з Інти близько 1300 листівок "Колгоспнику!" та "Громадянине!". Поселилися в тому ж будинку, де жив С.. За завданням В. ЛЕОНЮКА частину листівок К. БАНАЦЬКИЙ відвіз колишнім інтинцям у Кіровоградську та Рівненську області, а решту заховав на горищі. Листівки були розкидані на Кіровоградщині та Рівненщині, вилучені в Йосифа СЛАБІНИ, отже, потрапили в руки КГБ.
Звичайно, С. знав про листівки. Можливо, поява їх у м. Сарнах – це справа його рук.
Влада була стривожена появою листівок, органи КГБ розпочали розслідування цієї справи. Щоб нейтралізувати людей, можливо, причетних до листівок, у київський слідчий ізолятор КГБ про всяк випадок з місць ув’язнення було етаповано Володимира Горбового, Михайла СОРОКУ, Катерину Зарицьку, М. Степаняка. Тоді ж Прокуратура УРСР скасувала низку постанов Комісії Президії Верховної Ради СРСР про дострокове звільнення з місць ув’язнення кількох десятків осіб. Під цю «зачистку» попали К. БАНАЦЬКИЙ та С.: на початку 1958 р. вони були схоплені в Білій Церкві та спроваджені досиджувати свої 25-річні терміни. Тим паче, що під час обшуку в їхньому помешканні були виявлені ці листівки.
С. карався в таборах Чуни (Іркутська обл.), потім у Мордовії, на Уралі (табір ВС-389/35, ст. Всехсвятська Пермської обл.).
У таборах С. спілкувався з шістдесятниками, вивчав історію, написав низку наукових праць, які, на жаль, не могли бути опублікованими. Однак їх читали співв’язні. Користувався повагою політв’язнів різних національностей.
С. брав участь в акціях протесту, у відзначеннях пам’ятних дат, релігійних та національних свят. Так, ХТС № 38/19 повідомляла про його дискусію в зоні №35 з делегацією «української громадськості» в липні 1975 р. про вбивство Ярослава Галана, виклала зміст його заяви в Політбюро ЦК КПСС від 3.06. 1975 р., де сказано, що він був заарештований за наклепницьким доносом: ніби готував замах на М.С. Хрущова. Коли брехня виявилася, його не звільнили, бо: «Хіба можна випускати Сороку не волю? Він же там буде розказувати людям!..», – сказав майор КГБ Рубан. «Виявляється, найстрашнішою моєю провиною є моя невинність», – писав С. у цій заяві.
У вересні 1975 р. С. у числі 28 політв’язнів відіслав попередження про можливу відмову від совєцького громадянства. 30.10, у День совєтського політв’язня, С. викликав приїжджий психіатр-консультант і погрожував йому запроторенням у психлікарню, якщо він не перестане писати заяви в офіційні установи. У День прав людини, 10.12. 1975, С. надіслав заяву в Президію ВР СССР та в посольство Великобританії про відмову від совєцького громадянства (ХТС № 39/05). У документі № 87 МГГ (автор Валерій МАРЧЕНКО, 1978) записано: «С. Сорока в різдвяний вечір поставив на своїй тумбочці свічку і гілочку ялини – в карцер».
Звільнившись у 1979 р., С. виїхав в Україну. Привіз багато історичної літератури та своїх рукописів. Лише дещо вдалося згодом опублікувати в місцевій пресі.
У часи «перебудови» брав активну участь у громадському та політичному житті. Був членом УГС, УРП, НРУ, "Просвіти". В останні роки жив у м. Сарни, був депутатом районної ради.
Помер у 1999 р., похований у м. Сарни.

Бібліоґрафія:
Хроника текущих событий, вип.. 38/19; 39/05.
Документы Московской Хельсинской Группы. 1976 – 1982 / [Моск. Хельсинк. группа; о-во «Мемориал»; сост. Д.И. Зубарев, Г.В. Кузовкин] – М.: Моск. Хельсинк. группа, 2006. – С. 52, 100, 360.
Леонюк Володимир. На прю стає Об’єднання // Зона, 1994. – № 6. – С. 163 – 180.
Христинич Богдан. На шляхах до волі. Підпільна організація «Об’єднання» (1956-1959). – Львів, 2004. – С. 173-174.

Склав Василь Овсієнко 26 лютого 2009 року. Харківська правозахисна група. Довідку слід доповнити і доопрацювати.

 Share this

It may be interesting for you

Інтерв’ю

Євген Захаров: ‘...І тоді ми створили ХПГ’. Євген Захаров

Дослідження

«Генеральний погром»: як це було. Борис Захаров, Євген Захаров

Інтерв’ю

До 90-річчя Михайлини Коцюбинської

Події

Огляд історії дисидентського руху. Лекція Євгена Захарова

Спогади

ХЛОПЦІ, ЩО ВІДКРИЛИ НАГОТУ КОРОЛЯ. Олекса Різників

Dissidents / Ukrainian National Movement

SOROKA Mykhailo Mykhailovych. Lesia Bondaruk

Події

РФ: Поліція переслідує волонтерів-меморіяльців. ХПГ-інформ

Спогади

О Ларисе Богораз. Евгений Захаров

Dissidents / Ukrainian National Movement

YURCHYK Mykola Stepanovych. Vasyl Ovsiyenko

Спогади

30 квітня 2019 року помер скульптор Борис Довгань. ХПГ-інформ

Дослідження

Микола Мушинка. Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України

Події

Звернення до Президента України. Василь Овсієнко

Персоналії / Український національний рух

ФЕЩУК ІВАН ГРИГОРОВИЧ. Пересієнко Ігор

Дослідження

Люди октября 1956 года. Алексей Макаров

Праці дисидентів

БАБИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Дорогою безглуздя. - Житомир: Рута. 2016. БАБИЧ Сергій Олексійович

Персоналії / Український національний рух

ГРЕБЕНЮК ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ҐУРДЗАН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Інтерв’ю. Овсієнко В.В.

Спогади

СПОВІДЬ СОРОКАНІЖКИ (НАДІЯ КИР’ЯН). КИР’ЯН НАДІЯ

Спогади

СВІТЛИЧНА Леоніда. Перший день „Великого погрому”. Світлична Леоніда, Танюк Лесь

Спогади

ЖОВТЯК Дмитро. ЧОРНИЙ ЛІС. Кононович Леонід: літературний запис

MENU