Наскочила коса на касацію

 194015.03.2019

author: Юлія Репринцева, Марина Агальцова

Ми вже розповідали про те, як з 2017 року росіянин Георгій Шахет добивається доступу до матеріалів кримінальної справи діда, розстріляного на підставі декрету ВЦВК від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення соціалістичної власності» – горезвісного «Закону про три колоски». Шахет, інтереси якого в судах заступають юристи Правозахисного центру «Меморіал» спільно з «Командою 29» (неформальним правозахисним об’єднанням юристів і журналістів), оскаржує вирок, ухвалений «трійкою» ОДПУ. Про теперішній стан справи йдеться у матеріалі, опублікованім на сайті ПЦ «Меморіал». До вашої уваги – українська версія цього матеріалу.

У грудні 1932 року був арештований, а за два місяці, у лютому 1933-го, розстріляний за наказом «трійки» 45-річний інженер-будівельник Павло Заботін. Він досі не реабілітований, хоча людей, яких розстрілювали за наказами «трійок», давно масово реабілітували як жертв політичних репресій. Онук Заботіна Георгій Шахет протягом двох років за підтримки Правозахисного центру «Меморіал» і «Команди 29» намагався отримати доступ до архіву, де зберігаються матеріали справи його діда. Проте суди різних інстанцій відмовляли Шахету, посилаючись на те, що Заботін не реабілітований, а отже, по закону, доступ до його справи заборонений. 12 березня в Московському міському суді відбулося судове засідання, і раптом з’ясувалося: якщо прокуратура сказала, що підстав для реабілітації немає, то й суд не вбачає підстав до цього. Тобто сьогодні жодної можливості переглянути помилки минулого – вироки, ухвалені «трійками» – немає.

Георгій Шахет (фото: Влад Докшин, «Новая газета»)

Заботіна, який працював завідувачем будсектора Ленінського нархарчу, обвинуватили в тому, що він надав фіктивні рахунки на суму більше ніж 11 тис. рублів (приблизно 11 тис. гривень – ПЛ), разом з іншими викрав 20 тис. штук цегли та 20 ящиків скла загальною вартістю 22 400 рублів.

ПЦ «Меморіал», до якого звернувся по допомогу Шахет, мав лише дві можливості оскаржити вирок, який був ухвалений 1933 року щодо Заботіна: звернутися до прокуратури та подати касаційну скаргу до Московського міського суду. Через прокуратуру можна реабілітувати людину, якщо вона зазнала політичної репресії. У касаційному порядку вирок оскаржується, якщо не було політичної репресії або судили за сукупністю злочинів (наприклад, один був політичної спрямованості, другий – ні).

• У жовтні 2018 року прокуратура, розглянувши клопотання юристки ПЦ «Меморіал» Марини Агальцової про реабілітацію Заботіна, відмовила. Прокуратура заявила, що крадіжка скла та цегли – загальнокримінальний злочин.

• 10 грудня юристка оскаржила відмову прокуратури в Таганському суді. Агальцова наполягала: є всі ознаки страти за політичними мотивами – людину розстріляли за СКЛО! Проте Таганський суд сказав, що не може втручатися в рішення прокуратури і що захист повинен оскаржити вирок у касаційному порядку.

• Тоді юристка оскаржила вирок Заботіну в Московському міському суді в касаційному порядку. Суд підтвердив: є всі ознаки політичної репресії. Суд заявив, що на цій підставі далі не розглядатиме справу – юристці треба йти до прокуратури.

• 12 березня в Московському міському суді Марина Агальцова оскаржила рішення Таганського суду від 10 грудня. Вона казала Московському міському судові: прокуратура відмовляється реабілітовувати, кажучи, що тут немає політичної репресії і що юристи повинні оскаржувати вирок Заботіну в касаційному порядку. Ми сходили в касаційному порядку до вас же – до Московського міського суду, і ви же нам сказали, що тут є всі ознаки політичної репресії, тому в касаційному порядку неможна оскаржити, треба йти до прокуратури… У результаті Московський міський суд підтримав рішення Таганського суду. Він сказав, що не має права влазити в дискреційні повноваження прокуратури. Таким чином, рішення Таганського суду набуло чинності. Воно буде оскаржене.

Виходить, що в 1933-му році людину засудили таємно – без суду і слідства, без можливості подивитися документи, брати участь у засіданні, без адвоката й навіть без права оскаржити вирок. Теоретично закон про реабілітацію жертв політичних репресій дає дві можливості для того, щоби сьогодні суд виніс справедливе рішення – розглянув публічно те, що ухвалювалося таємно, і виправив або не виправив ту історичну помилку, якої допустилися тоді. Але практично цей закон не працює. Принаймні, у нашому випадку.

Юристи «Меморіалу» та «Команди 29» мають намір звернутися із позовом у справі Заботіна до Конституційного суду.

 Share this
MENU