СПЕЦПСИХЛІКАРНЯ (психіатрична лікарня спеціального типу, СПЛ)

 410306.11.2006

СПЕЦПСИХЛІКАРНЯ (психіатрична лікарня спеціального типу, СПЛ) – пенітенціарно-медичні установи в СРСР, де утримувалися особи, які вчинили тяжкі злочини і визнані психічно хворими судово-психіатричною експертизою (яка проводилася головним чином в Інституті ім. Сербського ). Існували в СРСР із 1939 по 1989 у системі НКВД–МВД, режим утримання в них наближався за суворістю до тюремного. Використовувалися для ізоляції інакодумців, у сталінські роки – епізодично, із середини 1950-х цілеспрямовано. Прийняті в 1960-х інструкції навмисно спростили процедуру примусової госпіталізації. Особливо відомі Казанська, Ленінградська, Черняховская, Орловська, Дніпропетровська СПЛ . Увагу громадськості до цієї практики привернули примусові  госпіталізації Петра ГРИГОРЕНКА (1964 і 1969), Олександра Єсеніна-Вольпіна (лютий 1968),  Жореса Медведєва (травень 1970), Леоніда ПЛЮЩА (липень 1973). В’язнями СПБ були Володимир Буковський, Віктор Файнберґ, Микола ПЛАХОТНЮК, Анатолій ЛУПИНІС, Ганна МИХАЙЛЕНКО та багато ін. Документальні свідчення цих в’язнів (дехто з них вів щоденники, таємно відсилав листи) зіграли важливу роль у викритті практики каральної психіатрії в СРСР. Захист прав і допомогу в’язням СПЛ поставила одним зі своїх завдань Робоча комісія з розслідування використання психіатрії в політичних цілях . Умови утримання в’язнів СПЛ стали предметом уваги міжнародного співтовариства психіатрів. У 1983 під погрозою виключення радянські представники змушені були вийти зі Всесвітньої психіатричної асоціації. У роки горбачовської перебудови більшість політичних в’язнів СПЛ були звільнені, сам факт існування СПЛ став піддаватися широкій громадській критиці й у 1989 вони були передані у відання Міністерства охорони здоров’я СРСР.

 

За матеріялами Московського „Меморіалу”
 Поділитися
MENU