Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ

20.04.2005 | Євген Сверстюк

 

 

(нар. 8 01. 1935, с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл. - п.. 14.12 1963, м.Черкаси).

Одна з найяскравіших і найзначніших фіґур в українській поезії початку 60-х рр. Пішов із життя на 29-му році, та справив величезний вплив на пробудження національно-демократичних настроїв в Україні. 

Син селянки. Навчався на факультеті журналістики Київського університету в 1952-1957 - у у роки ідеологічних потрясінь і падіння рівня страху. Керував літературною студією. Цікавився американською літературою. Відрізнявся щирістю й відвертістю. З 1957 був літпрацівником відділу культури ґазети „Черкаська правда“, з 1960 - завідував відділом пропаганди ґазети „Молодь Черкащини“.

Дебютував книжкою віршів „Тиша і грім“ (1962), що засвідчила появу яскравого таланту в плеяді молодих поетів. Літературне оточення С. - поети М.Вінграновський, І.ДРАЧ, Л.КОСТЕНКО, літературні критики І.ДЗЮБА, І.СВІТЛИЧНИЙ, Є.СВЕРСТЮК. Йому залишалося рік життя (пізніше лікарі визнали рак нирок). Саме в 1962-63, у тривожному передчутті смерті, він створює свою другу книгу - „Земне тяжіння“ (1964). Її цитували, переписували (додаючи цензурні пропуски), заучували напам'ять і порівнювали за глибиною страждання та щирості з поезією Т.Шевченка.

Зухвало відвертий вірш С. викликав на двобій усю систему неправди й офіційного фарисейства. Читач оцінив не тільки щирість, але насамперед поетичну енерґію вірша і чистий голос, позбавлений половинчатості й напівправди, що культивувалися в літературі соцреалізму. Офіційне видання книги ніби як леґалізувало цей стиль. Поет учив своїх сучасників розкріпачуватися і чесно писати правду, чого б це не коштувало. Український народ, його лик перед загрозою нівеляції, правда у зашморзі узаконеної брехні й казенної гордині, любов, загнана в підпілля, і краса під маскою квітучого благополуччя - усе це звучить у поезії С. як крик і заклинання зберегти обличчя і живий дух, відстояти право жити.

Найповніше видання С. з передмовою І.Кошелівця вийшло за кордоном під назвою „Берег чекань“ (Мюнхен, 1963). Російською мовою видавництво „Молодая гвардия“ в „Библиотеке избранной лирики“ видало книжку „Василь Симоненко“ у перекладах Лева Смирнова (1968). 1964 окремо вийшли книжки для дітей „Цар Плаксій та Лоскотон“, „Подорож у країну Навпаки“ і збірка оповідань „Вино з троянд“. Раритетом стала його найповніша підцензурна книжка „Поезії“ (1966), де низка віршів фальсифікована. Після цього творчість С. замовчувалося як „перекручений прояв національних почуттів“.

У самвидаві ходили щоденникові записи С. останнього року життя „Окрайці думок“ і добірка його позацензурних віршів з передмовою І.СВІТЛИЧНОГО.

Під час репресій 1972 влада належно „оцінила“ С.: проти померлого поета, за словами І.СВІТЛИЧНОГО, „теж порушили справу“.

Бібліоґрафія:
I.
Берег чекань. Вибір і коментарі Івана Кошелівця. – Пролог, 1965; Те ж: Видання друге, доповнене. – Сучасність, 1973. – 310 с.
У твоєму імені живу. Збірник. – К.: Веселка, 1994.
II.
До днів Василя Симоненка; Заборонені твори В.Симоненка; Щоденник; Виступи Є.Сверстюка, І.Дзюби, інше // Чорновіл В. Твори: У 10-и т. –Т. 3. («Український вісник», 1970-72) / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. М.Косів. – К.: Смолоскип, 2006. – С. 493-556 та ін.
Український вісник. – Париж-Балтимор: Смолоскип, 1971, вип. IV. – С. 71-143.
Іван Дзюба. Більший за самого себе. // Наука і культура України, № 11. – 1989. – С. 310-323.
Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. – К.: Либідь, 1995.— С. 17, 20, 21, 26, 27, 58, 65, 67, 70, 81, 82, 137, 172, 196, 197.
А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. – К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998. – С. 120, 122, 142, 143, 149, 150, 155, 171, 182.
Анатолій Ткаченко. Василь Симоненко. Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 312 с.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Євро-пи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна гру-па; „Права людини”, 2006. – C. 695–696. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113996417
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зін-кевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 583–586; 2-е вид.: 2012 р., – С. 664–667.

Іван Євген Сверстюк. Харківська правозахисна група. 20.04.2005. Останнє прочитання 23.07.2016.

Рекомендувати цей матеріал