Ініціативна група захисту прав людини в СРСР

 634119.09.2005

автор: Борис Захаров

У 1969 році, Генріх Алтунян став членом Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР – першого правозахисного об’єднання в країні. З України до групи увійшов також киянин Леонід Плющ. Мустафа Джемілєв – лідер руху кримських татар за повернення в Крим теж став членом групи, в той час він проживав у Ташкенті. Решта членів групи – росіяни: один з Ленінграду і 11 – москвичі.
Правозахисники на той час проводили петиційні кампанії: листи, заяви, звернення до різних радянських та міжнародних органів про ситуацію з правами людини в СРСР, на захист тих чи інших репресованих тощо. Колективне підписання петицій стало головною формою боротьби проти режиму. На прохання Петра Якіра – члена Ініціативної групи – Г.Алтунян і його друзі погоджуються підписати відкритого листа у Верховну Раду СРСР на захист П. Григоренка і кримських татар, заарештованого на початку травня 1969 року. Листа підписали 54 особи, зокрема з України Леонід Плющ (Київ), В’ячеслав Чорновіл (Львів) і харків’яни – Генріх Алтунян, Володимир Пономарьов, Владислав Недобора, його дружина Софія Карасик, Аркадій Лєвін, його сестра Тамара Лєвіна, Семен Подольський, Давид Ліфшиц, Олександр Калиновський, Лев Корнілов. Вже 28 травня 1969 року, Ініціативною групою було відправлено ли-ста до Комітету ООН з прав людини, в якому висвітлювалось становище з правами людини у СРСР . Харківські підписанти дізнались про це тільки з «ворожих голосів». На несподіване питання на роботі: «По «голосах» передали, що ви підписали листа до ООН?!» Владислав Недобора відпо-вів: «Раз передали – значить підписав» . «Вынос сору из избы» влада по-дарувати не могла, почалися репресії. Чотирьох харків’ян – Г.Алтуняна, В. Недобору, В. Пономарьова та А. Лєвіна засудили за ст. 187-1 до трьох років таборів загального режиму .
Решта харківян-«підписантів» отримали суворі догани на роботі і були понижені в посаді. Але, хоча це могло посприяти їм – усі вони не відмовились від своїх підписів.