ШЕВЧУК ГАННА ВАСИЛІВНА

 368815.07.2011

автор: Анатолій Бондар, Василь Овсієнко

ШЕВЧУК ГАННА ВАСИЛІВНА (нар. 28.02. 1937, с. Чупира Білоцерківського р-ну Київської обл.).
Робітниця. Ув΄язнена за домагання справедливості.
З родини колгоспників. Закінчила сім класів та курси завідувачів дитсадком, працювала в сільському дитсадку. З 1960 працювала на цегельні в м. Біла Церква, з 1965 в тресті їдалень, робітницею, буфетницею, касиром. 1976 р. розлучилася з чоловіком, жила в сусідки Ольги Петрівни Остроумової, всіляко допомагала їй. 5.03. 1977 сусідка померла, не прописавши Ганну, бо й сама не була власницею хати. Ш. належно поховала сусідку, впорядкувала її могилу і почала домагатися від влади дозволу купити цю хату. Влада їй відмовила, а через півроку продала хату іншій особі. Ш. жила то в готелі, то у знайомих.
19.08. 1977 Ш. звернулася до міського суду, але дістала відмову. Тоді вона почала писати скарги на працівників міськвиконкому Василя Залєвського, Віктора Бесклінського та Василя Блонського, звинувачуючи їх у хабарництві, зловживанні службовим становищем, перевищенні влади, шахрайстві, також в антирадянській діяльності та тероризмі. З допомогою адвоката зверталися до прокуратури, в КГБ, писала в газети «Известия», «Труд», у Комітет захисту жінок, тричі в ЦК КПРС (у квітні 1978, травні та листопаді 1979).
4.03. 1979, у день виборів до Верховної Ради УРСР, Ш. написала на виборчому бюлетені, що відмовляється брати участь у голосуванні на знак протесту проти порушення її прав і беззаконня, яке чиниться у Білій Церкві. 23.03 звернулася з листом до Української Гельсінкської групи, у якому виклала історію порушень владою своїх прав. Домагалася виїзду за кордон. Її викликали в КДБ, проводили з нею «профілактичні бесіди».
16.11. 1979 подала позовну заяву до Білоцерківського міського суду з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності вище згаданих чиновників. Її «розбирали» на зборах трудового колективу, висміювали, не раз її відвідував дільничний міліціонер.
Керівники виконкому подали скаргу на Ш. до прокуратури, звинувативши її в завідомо неправдивому доносі. 20.11. 1979 Білоцерківська прокуратура порушила кримінальну справу проти Ш., 11.02. 1980 їй було пред’явлене звинувачення. Перед тим за постановою прокуратури їй провели тритижневу психіатричну експертизу в лікарні ім. Павлова в Києві. Визнали психічно здоровою і осудною. Перебувала на підписці про невиїзд.
4.10. 1980 Білоцерківський міський суд визнав Ш. винною за ст. 125 ч. II КК УРСР «наклеп», за ст. 126 «образа», а також за ст. 177 ч. II «завідомо неправдиве донесення» і засудив її до 3 р. позбавлення волі в колонії загального режиму. Підсудна винною себе не визнала. 12.11. 1980 колегія у кримінальних справах Київського облсуду розглянула касаційну скаргу її адвоката і залишила вирок без змін.
Покарання відбувала в Одесі. Через 11 місяців звільнена за амністією. У Білій Церкві довго не могла влаштуватися на роботу, її не прописували. Зрештою прийняли на цегельню, надали місце в гуртожитку. Але ніхто не хотів жити в одній кімнаті з нею: «З зечкою жити не будемо». Тоді їй надали окрему кімнатку в гуртожитку. 1992 р. отримала квартиру. Нині Ш. на пенсії, інвалід І групи.
Після звільнення з ув’язнення ніякої правозахисної роботи не проводила.
Бібліоґрафія:
1. В группу, следящую за выполнением Хельсинкских соглашений, от Шевчук Анны. // Особистий архів Шевчук Г.В.
2. УССР, Министерство Юстиции, Белоцерковский городской народный суд Киевской области, 19. 06. 1980 г. Обвинительное заключение Шевчук Анне Васильевне // Особистий архів Шевчук Г.В.
3. Приговор, 4 октября 1980 г., Белоцерковский народный суд Киевской области // Особистий архів Шевчук Г.В.
4. Шевчук Ганна Василівна // Автобіографія.
5. Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 722.
 Поділитися

Вас може зацікавити

Дослідження

Реакція Івана Світличного на покаяння Івана Дзюби: лист 1974 року з Пермського табору. Євген Захаров

Дослідження

Реакція Віктора Некрасова на покаяння Івана Дзюби. Євген Захаров

Дослідження

«Генеральний погром»: як це було. Борис Захаров, Євген Захаров

Події

«Сховала харчі на видному місці». Голодомор у долях дисидентів. Юлія Рацибарська

Дослідження

Бути вільними у невільній країні: історія про Ганну Юрченко та Олексу Тихого. Дмитро Білько

Спогади

Про роль адвокатів у радянських політичних справах у 60–80-ті рр. ХХ ст.. Євген Захаров, член правління Міжнародного товариства «Меморіал»

Праці дисидентів

БАБИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Дорогою безглуздя. - Житомир: Рута. 2016. БАБИЧ Сергій Олексійович

Спогади

Всесвіт за колючим дротом (про нову книгу Мирослава МАРИНОВИЧА). Інна Сухорукова

Спогади

НА ГРАНІ. Оксана МЕШКО. СЕРГІЄНКО Олесь

Праці дисидентів

МОЛОДА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНІ 1960-1963 рр. І ЇЇ РОЗГРОМ. ЗІНКЕВИЧ ОСИП

Спогади

ЧХАН Михайло. Прокопенко Гаврило

Спогади

КОНЦЕВИЧ Євген. Шевчук Валерій

Спогади

ВОЛОЩУК Григорій. Малюта Іван

Спогади

АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Борис. Гомза Ярослав

Спогади

СЕВРУК Галина. Підготував Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ДОВГАНЬ Маргарита. Овсієнко В.В.

Спогади

БАБИЧ Сергій Олексійович. Дорогою безглуздя. Бабич Сергій Олексійович

Інтерв’ю

МАСЮТКО Михайло Савич. Інтерв’ю дружини, Анни Григорівни. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ГЕРЧАК Григорій Андрійович. ОПРИШКО. Овсієнко В.В.

Персоналії / Загальнодемократичний рух

ГОЛУМБІЄВСЬКА (ДЕНИЩЕНКО) ГАННА ВІКТОРІВНА. Овсієнко В.В.

MENU