Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

МЕНКУШ (ЗАНЕВЧАК) ЯРОСЛАВА МИХАЙЛІВНА

05.06.2013 | Овсієнко В.В.
МЕНКУШ (ЗАНЕВЧАК) ЯРОСЛАВА МИХАЙЛІВНА (нар. 16.02.1923, м. Пустомити Львівської обл. – п. 9.12.2012 р., м. Львів).

Учасниця національно-визвольного руху. Член ОУН. Друкарка. Конструктор-модельєр. Талановита вишивальниця. Політв’язень (1965-66).

Батько-бухгалтер Михайло Менкуш і мати Катерини 1930 р. віддали дочку Ярославу в Українську рідну школу ім. Б. Грінченка. 1933-34 вона навчалася у Львівській школі ім. Т. Шевченка, 1937-39 – у кравецькій школі «Труд», яка давала добру загальну освіту. 1939 р. Ярослава вступила на 2-й курс зоотехнікуму, де навчалася до 1941.

Під час війни закінчила друкарські курси, працювала на вапняному заводі в Пустомитах, потім – у місцевому самоврядуванні (1941-42). 1942-43 викладала історію, українську мову, крій та шиття в Рільничій школі в Пустомитах.

Співпрацювала з ОУН, 1943 р. стала її членкинею, організувала Жіночу сітку Городоцького підпільного повітового проводу ОУН на Львівщині. 1943 р. одружилася з Іваном Білим (псевдо Омелян) – референтом Городоцького військового повітового проводу Львівської обл.. 17.09. 1944 р. він загинув у бою з енкаведистами. Того ж року М. народила дочку Галину (в майбутньому – талановита співачка-бандуристка, народна артистка). 1947 р. змушена була піти в підпілля. Донька до 12 р. виховувалась у тітки у Львові. Час від часу М. під іменем «тітка Марія» навідувалася до дитини. Тільки 1954, вийшовши з підпілля, змогла сказати дочці правду про себе.

1956-64 працювала кравчинею, конструктором-модельєром у Львівському будинку моделей. До арешту – конструктором-модельєром Львівського проектно-конструкторського інституту легкої промисловості. Співпрацювала з видатною художницею Людмилою Семикіною. Спілкувалася з І. ГЕЛЕМ, на його прохання влітку 1965 р. почала (але через арешт не закінчила) друкувати статтю «Сучасний імперіалізм» та рецензію М. ГОРИНЯ на неї під назвою «Зауваження», а також видрукувала одну сторінку статті «12 запитань для тих, хто вивчає суспільствознавство» (останню прочитали дві особи – Яніна Яремко та Роман Боднар).

У першій хвилі арештів української інтелігенції М. заарештована 25.08.1965 р.. У неї вилучили згадані статті, друкарську машинку, тисячу аркушів паперу і 250 – копірки. Опинившись у брудній камері-одиночці, найперше попросила відро води й ганчірку, потім вапна і щітку... Допитував її відомий слідчий Боєчко. Усе зводилося до з΄ясування, від кого, коли, за яких обставин що одержала, кому що віддала. 24-25.03.1966 М. була засуджена на закритому засіданні Львівського обласного суду за ст. 62 ч. 1 КК УРСР за звинуваченням у проведенні антирадянської націоналістичної пропаганди й агітації на 2,5 р. таборів суворого режиму (в одній справі з І. ГЕЛЕМ, з яким М. перебувала у «злочинній змові» всього 17 діб). Верховний суд УРСР розглянув касаційну скаргу і скоротив їй термін до 1 р.. Каралася в таборі ЖХ-385/17 у Мордовії, сел. Озерне Зубово-Полянського р-ну.

Повернувшись з ув΄язнення, М. розповідала львів΄янам про умови утримання жінок у неволі. Не була поновлена на попередній роботі, виписана зі Львова. Тривалий час не могла влаштуватися на роботу. 1967 р. одружилася з удівцем Антоном Заневчаком.

У грудні 1969-го М. підписала листа 16 колишніх політв’язнів Голові ПВР УРСР О. Ляшкові «Знову „камерні” справи?» з протестом на порушення нової кримінальної справи проти С. Караванського у Владимирській в΄язниці та з вимогою ґарантувати гласність політичних судових процесів.

1972, під час другої хвилі арештів української інтелігенції, в помешканні М. було проведено обшук. Разом із групою львів’ян вона щороку ходила колядувати, де збирали кошти на допомогу родинам політв’язнів. 1976 допомагала щойно звільненому І. КАНДИБІ знайти помешкання в Пустомитах. Познайомилася з О. МЕШКО, А. ГОРСЬКОЮ, І. СВІТЛИЧНИМ, спілкувалася з В. ЧОРНОВОЛОМ. Після його арешту сприяла передаванню його листів з ув’язнення на волю. М. вдалося передати за кордон касаційну скаргу І. КАНДИБИ та заяву В. ЧОРНОВОЛА через людей, які готувались до від’їзду в Америку й шили в неї одяг.

1977 разом із І. СЕНИК підписала заяву-протест до керівництва СРСР проти арешту М. РУДЕНКА. Весь час була під наглядом КДБ. Не могла працевлаштуватись, шила вдома, ризикуючи бути звинуваченою в приватному підприємництві чи «дармоїдстві».

У середині 80-х – 90-х рр.. мала низку персональних художніх виставок українського стилізованого одягу та вишивки в Києві, Львові, Варшаві, Канаді, США. Їй присвоєне звання «Народна майстриня».

2003 р. сприянням М. поблизу м. Миколаєва Львівської обл. було споруджено пам’ятник загиблим воякам УПА, серед яких був і її чоловік Іван Білий.

М. була діяльним членом «Союзу Українок», Братства вояків УПА, Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, Ліги українських жінок, Спілки народних майстрів України.

Бібліоґрафія:

Чорновіл В. Лихо з розуму. – Львів: Меморіал, 1991. – С. 215;

Чорновіл В. Твори: У 10-и т. – Т. 2. «Правосуддя чи рецидиви терору?». «Лихо з розуму». Матеріали та документи 1966 – 1969 рр. / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. – К.: Смолоскип, 2003. – С. 138, 230-235, 577;

Знову „камерні” справи? (Під слідством політв΄язень Святослав Караванський) [Лист 16 колишніх політв’язнів Голові ПВР УРСР О. Ляшкові] // Український вісник, вип. І. Січень 1970 (самвидав); також: // Чорновіл В. Твори: У 10-и т. – Т. 3. («Український вісник», 1970-72) / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. М.Косів. – К.: Смолоскип, 2006. – С. 100-102;

Горинь Богдан. Не тільки про себе: Роман-колаж: У 3 кн. – Книга друга (1965–1985). – К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. – С. 70-72, 124-127, 151;

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 430-431; 2-е вид., 2012. – С. 483-484.

Стоцька Ганна. І на тім рушничкові... Життя і доля Ярослави Заневчак-Менкуш. Героїня: http://postup.brama.com/010316/42_8_3.html , 16.03. 2001;

Вишивки Ярослави Заневчак-Менкуш. Альбом. – 2007. – 175 с.: http://artvertep.com/shop/books/null/5751/Albom.html ;

1923 – 2012. Ярослава Заневчак (Менкуш): http://www.territoryterror.org.ua/uk/witnesses/biography/?ci_personid=36 ;

Купчик Лідія. Відхід великої патріотки: http://www.cun.lviv.ua/index.php?Itemid=14&catid=6:2010-06-10-08-19-03&id=486:2012-12-12-18-44-01&option=com_content&view=article

Скомонував В.Овсієнко 4.06.2013 р.. Харківська правозахисна група.

Рекомендувати цей матеріал