СТАТТЯ 209 КК УРСР – «ПОСЯГАННЯ НА ОСОБУ ТА ПРАВА ГРОМАДЯН ПІД ПРИВОДОМ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ ЧИ ІНШИМ ПРИВОДОМ»
3179
СТАТТЯ 209 КК УРСР – «ПОСЯГАННЯ НА ОСОБУ ТА ПРАВА ГРОМАДЯН ПІД ПРИВОДОМ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ ЧИ ІНШИМ ПРИВОДОМ»; зі змінами від 27.06.1961:
„Організація або керівництво групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів або під іншим приводом, поєднана з заподіянням шкоди здоров’ю громадян, статевою розпустою чи іншими посяганнями на особу або на права громадян, а так само зі спонуканням громадян до відмови від громадської діяльності чи виконання громадянських обов’язків, –
карається позбавленням волі на строк до п’яти років з заслання на той же строк або без такого чи заслання на строк до п’яти років, з конфіскацією власності або без конфіскації”.
Активна участь у такій групі каралася строком до 3 років.
У редакції від 15.05.1992 стаття змінена:
„Посягання на здоров’я громадян під приводом виконання релігійних обрядів. Організація або керівництво групою, діяльність якої, що здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, поєднана з заподіянням шкоди здоров’ю громадян або статевою розпустою, –
карається позбавленням волі на строк до п’яти років”.
У радянському законодавстві склад злочину, що служив одним із кримінально-правових інструментів переслідування керівників і активістів тих релігійних громад, які вважалися «нелояльними» стосовно Радянської влади: православних-«катакомбників», які не визнавала юрисдикції РПЦ (особливо — вірних УГКЦ, Свідків Ієгови, п’ятидесятників, баптистів-«ініціативників», адвентистів-«шелковців» та ін.). Осіб, притягнених до відповідальності за ст. 209, винуватили в організації релігійних обрядів, сполучених з нанесенням фізичної або психічної шкоди їхнім учасникам (наприклад, у громадах скопців або хлистів), навіть в рекомендаціях віруючим ухилятися від участі в офіційних громадських організаціях, в ідеологічно забарвлених заходах («комуністичні суботники») або просто від світських розваг (кіно, театр і т.п.).
Втратила силу 14.04.1989. Засуджені за ст. 209 підпадають під реабілітацію згідно з Законом УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 р.
Див. також ст. 138 .
Харківська правозахисна група – за матеріалами Московського „Меморіалу”
