КОЦУР (КОЦУРОВА) АННА
автор: Василь Овсієнко
КОЦУР (КОЦУРОВА) Анна (нар. 26.01.1948, с. Варадка Бардіївського округу, ЧСР) – філолог, поетеса. Учасниця українського правозахисного руху. Політв’язень радянських і чехословацьких тюрем (1972-73).
Середню освіту К. здобула у Бардіїві. 1966 вступила на філософський факультет Пряшівського університету. Була студенткою Ю. Бачі. Отримала стипендію та виїхала на навчання до Київського університету. У Києві познайомилася з українськими шістдесятниками і правозахисниками — І. СВІТЛИЧНИМ, М. КОЦЮБИНСЬКОЮ, В. ЧОРНОВОЛОМ, М. ПЛАХОТНЮКОМ, З. АНТОНЮКОМ, Валентиною ЧОРНОВІЛ та ін. Отримувала від них самвидавні твори Є. СВЕРСТЮКА, М. ОСАДЧОГО, В. СТУСА, І. КАЛИНЦЯ, С. КАРАВАНСЬКОГО, плівки з випусками «УКРАЇНСЬКОГО ВІСНИКА» та інше, перевозила їх до Пряшева, звідти вони різними шляхами передавались до Відня, Мюнхена, Парижа. З ЧСР привозила в Україну твори Юнґа, Фройда, Метерлінка, Кафки, Камю та ін. і передавала їх шістдесятникам. Зустрічалася з деякими українськими студентами з Великобританії на фестивалях у Свиднику, передавала їм самвидавні матеріяли, листувалася з ними, запрошувала приїхати в Україну. У результаті цього листування в Україну приїхав Ярослав ДОБОШ. К. з ним зустрічалася і передала йому плівки із самвидавними матеріялами. Дізнавшись про арешт Я. ДОБОША, К. знищила машинописні і зняті на плівку матеріяли самвидаву.
12.01.1972 у К. проведено обшук, виявлено свіжі сліди спалених матеріялів, вилучено друкарську машинку, два блокноти. К. заарештували, допитали і як чехословацьку громадянку видворили з СРСР. У ЧСР К. судили разом з Ю. Бачею і П. Мурашком. Як вагітну в той час, К. засуджено на термін, який вона вже відбула в ув’язненні. Згодом продовжувала навчання, здобула звання доктора філософії.
К. як поетеса дебютувала 1966 р. у колективній збірці «Пригорщі весни».
Бібіліоґрафія
Коцур Анна. Коли висихають криниці (1990).
Коцур Анна. Від зорі до криниці (1995).
Коцур Анна. Молитва (1998).
Коцур Анна. Вікно на Схід: Спогади. Автобіографічний роман. Ч. 1. / Відп. ред. Віталій Конопелець. Пряшів: Вид-во «ЕХСО s.r.о.», 2001.
Вас може зацікавити
Дослідження
«Генеральний погром»: як це було. Борис Захаров, Євген Захаров
Спогади
Як діставався "самвидав" на Захід. Зінкевич Осип
Події
Сорок років від дня «Генерального погрому». Борис Захаров
Інтерв’ю
ОВСІЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Овсієнко В.В., Захаров Б.Є.
Спогади
СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Спогади
КАВАЦІВ ЙОСАФАТ. Отець Йосафат Каваців
Праці дисидентів
ЛІСОВИЙ Василь. Відкритий лист до членів ЦК КПРС і ЦК КПУ. Лісовий Василь Семенович