ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ «МЕМОРІАЛ» ІМ. В.СТУСА

 474806.11.2006

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ «МЕМОРІАЛ» ІМ. В.СТУСА – масова громадська організація, яка утворилася на хвилі перебудови навесні 1988 р. (установчі збори відбулися в березні 1989 р.). Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. У квітні 1991 “Меморіал” прибрав ім’я Василя СТУСА. Засновники – творчі спілки, редакції журналів, Інститут літератури АН України, митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху. Основні завдання: громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності; увічнення пам’яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства. Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, „Меморіал” організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів “Меморіалу” та проведених ним депутатів 17.04.1991 Верховна Рада УРСР прийняла Закон „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” .

“Меморіал” виступив 1992 р. ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему “Комунізм — глухий кут цивілізації”; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС–КПУ (“Нюрнберг–2”); за його ініціативою було утворене депутатське об’єднання “Нюрнберг–2”, організований  міжнародний симпозіум “Голодомор-1933”, проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.

“Меморіал” влаштовував документальні виставки репресованих художників Алли ГОРСЬКОЇ, Віктора Зарецького, Опанаса ЗАЛИВАХИ, Федосія Гуменюка, Веніаміна Кушніра, Галини Севрук, Людмили Семикіної та ін.; вечори пам’яті репресованих діячів культури, літератури, науки; виступи в школах, інститутах, участь у радіопрограмах та телепередачах.

За сприянням “Меморіалу” знято фільми й телевізійні передачі “Голод-33” (реж. О.Янчук), “33-й, свідчення очевидців” (реж. М.Лактіонов-Стецько), “Ой, горе, горе...” та “Я єсть народ...” П.Фаринюка, “Крик” О.Криварчука, “Доля поета” про Івана СВІТЛИЧНОГО, “Батальйони НКВС” та “Любіть” (фільм про Биківню) Л.Букіна, цикл фільмів про Соловки, “Зона” реж. М.Мащенка, фільм Р. і Б. Корогодських про українських дисидентів, цикл з 12 телефільмів реж. Інни Страшко про репресованих письменників, про УПА, фільм про В.СТУСА „Просвітлої дороги свічка чорна” реж. С.Чернилевського та ін.  

З травня 1989 „Меморіал” проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв НКВД. Київське відділення „Меморіалу” (голова Роман Круцик) розробило експозицію „Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917-1991”, у т.ч. електронний варіант, кількома мовами. З 2005 р. „Меморіал” бере участь і створенні Українського Інституту національної пам’яті.

“Меморіал” створює програми для молоді “Меморіал — освіті”, відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовує таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях ОУН-УПА, експедиції на Дні пам’яті жертв репресій в урочище Сандармох та на Соловки. З 1993 „Меморіал” очолює Лесь ТАНЮК.

 

Харківська правозахисна група. В.Овсієнко
 Share this
MENU