СТРІЛЬЦІВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
автор: С.Карасик. Виправив 2.03. 2000 В.Овсієнко за матеріялами В.Стрільціва.
(нар. 13.01.1929, с. Загвіздя, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської обл. – п. 16.05. 2004, м. Івано-Франківськ)
Член Української Гельсінкської групи (УГГ). Активний учасник національно-визвольного руху.
1944 закінчив 4 класи Станиславівської ґімназії, пішов до 9 класу середньої школи №3, але п’ятнадцяти років, 7.12 1944, заарештований НКВС і за звинуваченням у зв’язках з національно-визвольним рухом 2.02 1945 засуджений воєнним трибуналом військ НКВС Станіславської обл. за ст.ст. 54-1-а та 54-11 КК УРСР (“зрада батьківщини”) до 10 р. ув’язнення. Пройшовши низку таборів і пересильних в’язниць в Україні, 1946 р. етапований на Таймирський півострів, у м. Дудінку Красноярського краю, згодом 1948 — у Норильськ. За участь у повстанні в’язнів Норильська 1953 потрапив до штрафного табору, де й завершив реченець 16.10 1954. Однак був там же закріплений як засланець.
20.11 1957 С. повернувся до Станіслава. З труднощами прописався в с.Загвізді. Працюючи на будівництві, 1959 р. закінчив вечірню середню школу, 1965 - заочний відділ Чернівецького університету за фахом англійська філологія.
1962 С. реабілітований. Викладав у м.Івано-Франківську, м.Долині. З 1972, після арешту брата Павла і засудження його за ст. 187-І КК УРСР, С. зазнав переслідувань. 1977 звільнений з роботи у зв’язку з конфліктом з адміністрацією. 14.09.77 відмовився від радянського громадянства і відіслав свій паспорт до Президії Верховної Ради СРСР.
25.10 1977 С. увійшов до Української Гельсінкської Групи. 18.12 підписав звернення членів Групи до Бєлградської наради у зв’язку з арештом Л.ЛУК’ЯНЕНКА.
9.01 1979 С. засуджений на 3 міс. примусових робіт за "образу гідности" директора школи (ст. 126 КК УРСР) - за подією 1977 року.
У березні 1979 у С. проведено обшук у справі О.БЕРДНИКА. Вилучили Біблію, вірші і текст вироку 1944.
У травні 1979 С. дістав попередження про відповідальність за антирадянську діяльність згідно з Указом ПВР від 25.12.1972 р., яке відмовився підписати.
Новий обшук в С. був 05.07.79 у зв’язку з арештом членів УГГ П.СІЧКА та В.СІЧКА.
У жовтні 1979 С., П.СІЧКО та В.СІЧКО були викликані в КДБ, де їх попередили: якщо в день першої річниці нової Конституції щось станеться, то вони будуть заарештовані.
23.10.79 С. заарештований за звинуваченням у "порушенні правил паспортного режиму" (ст. 196 КК УРСР) і 12.11 засуджений Долинським районним судом на 2 р. таборів суворого режиму. Ні мешканці м.Долина, де багато років жив і викладав С., ні його єдиний родич — брат Павло - про суд нічого не знали. У залі були тільки двоє "в цивільному". Захисника не було. Після суду, порушивши закон, С. не надали побачення з братом. 02.01.80 С. етапований до табору в с.Божкове Полтавської обл., уст. ОП-317/16.
За день до звільнення, 22.10.81, С. був заарештований у таборі за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації й пропаганди". У день арешту відбувся обшук у викладачки фізкультури Семенишин в с. Вигода Івано-Франківської обл., де вилучили архів С. 21-28.04 1982 Полтавський облсуд засудив С. за ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 7 р. ув’язнення в таборах суворого режиму та 4 р. заслання. Покарання відбував у таборі ЖХ-385/3, сел. Барашево, Теньгушовського р-ну, Мордовія. Подав десятки протестів і заяв, написав працю “Освіта має служити народам” з аналізом русифікаторської політики. Звільнений у зв’язку з “перебудовою” 05.05.87 р. Негайно підтвердив своє членство в УГГ. 11.03.88 р. в числі 19 членів УГГ підписав “Звернення УГГ до української та світової громадськости” про відновлення її діяльности.
Повернувшись до Івано-Франківська, С. не приймав радянського громадянства, доки в січні 1988 йому не надали роботу вчителя в с.Жукотин Коломийського р-ну, де 1990 р. вийшов на пенсію.
С. — член-засновник Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих (3 червня 1989 р.), з 24.11 1991 - голова обласної організації Спілки політичних в’язнів України, яке 19.12.1992 об’єдналося з ВТПВіР. З травня 1998 — заступник голови Товариства. С — активний член Української Гельсінкської Спілки (УГС), був головою міських організацій УГС та УРП (Українська Республіканська партія).
Похований в Івано-Франківську.
Указом Президента від 8.11.2006 р. С. нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).
Бібліоґрафія:
І.
Заяви, скарги, протести // Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. — Торонто—Балтимор: Смолоскип, 1983. — С. 719-746.
Стрільців Василь. Чорна діра “світлого майбутнього” (про Барашево) // Зона, №2. – 1992. – С. 112-113.
Стрільців Василь. (Довідка) Перший масовий вивіз українського населення комуно-московськими загарбниками із західних земель за межі України // Зона, № 13. – 1998. – С. 188-194.
Інтерв’ю з В. Стрільцівим 7.02. 2000. http://archive.khpg.org/index.php?id=1121203673&w
ІІ.
Вести из СССР. Т. 1. 1978-1981.— Амстердам: Права человека.— 1979, 3-17, 5-21, 7-3, 13/14-1, 21-3; 1980, 13/14-8, 17-102, 19-107; Т. 2. 1982-1984.— 1982, 3-4, 17-11, 18-1; Т. 4. 1987-1988.— 1987, 10-1, 11/12-2, 15/16-1; 1988, 5/6-45.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 29.— С. 12; 1979, вип. 36.— С. 24, 25, 48; 1980, вип. 39.— С. 41; 1979, вип. 36.— С. ...
Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51.— С. 167; 1980, вип. 53.— С. 69, 72, 75; вип. 56.— С. 110-111; 1983, вип. 63.— С. 167.
Вісник репресій в Україні. Закорд. предст-во УГГ. Ред.-упоряд. Н. Світлична. Нью-Йорк. 1980–1985 рр. – 1980: 2-1, 8-23; 1981: 3, 5, 11, 12; 1982: 2-1, 9-8; 1984: 11-24; 1985: 11-30
Роман Гладиш. Доля Василя Стрільціва. – газ. “Галичина”, 1992. – 5 липня.
Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 165, 168, 173.
Українська Гельсінкська Група: До 20-ліття створення. К.: Вид. УРП, 1996. – С. 28.
А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.— С. 212.
Три повстання Січків: У двох томах. Спогади. Документи. Інтерв’ю. Листи. / Хар-ківська правозахисна група; Редактор-упорядник В.В.Овсієнко. Харків: Фоліо, 2003. ─ Т.І. – С. 8-10, 14, 74, 82, 85-86, 91, 115, 134, 156-158, 166-167, 170, 190, 195, 196; Т.2. – С. 113-114 , 147, 166, 202-204 214, 214.
Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. — Торонто—Балтимор: Смолоскип, 1983. — С. 11, 15, 17, 18, 34, 35, 41-42, 51, 53, 59, 76, 82, 375, 392, 634, 658, 690, 691, 715-746, 916.
Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 т. Харківська правозахисна група. Харків: Фоліо, 2001. Упоряд. Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко. – Т.1. – С. 31-32, 40, 157-158; Т. 3. – С. 70, 75, 84, 89-90, 92, 128, 156, 176, 181, 305, 207; Т.4. – 4, 10-12, 17, 51, 75, 80-81, 92, 129, 132-133, 139, 146-148, 198, 204, 241.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Євро-пи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна гру-па; „Права людини”, 2006. – C. 750–752. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113997187
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зін-кевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 623–625; 2-е вид.: 2012 р., – С. 708–709.
Софія Карасик. Харківська правозахисна група. 2.03. 2000. Останнє прочитання 24.07.2016.
Вас може зацікавити
Спогади
ЖОВТЯК Дмитро. ЧОРНИЙ ЛІС. Кононович Леонід: літературний запис
Персоналії / Український національний рух
КРАЙНИК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
АРСЕНИЧ ПЕТРО ІВАНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ. Інтерв’ю. Вахтанґ Кіпіані та Василь Овсієнко
Інтерв’ю
ОВСІЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Овсієнко В.В., Захаров Б.Є.
Персоналії / Український національний рух
ГАТАЛА МАР’ЯН ПЕТРОВИЧ. Овсієнко В.В.
Спогади
Інтерв’ю
СОКУЛЬСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ. Овсієнко В.В.
Дослідження
ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Ф. ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНКСЬКОЇ СПІЛКИ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ.... ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Ф.
Інтерв’ю
РЕБРИК БОГДАН ВАСИЛЬОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
ТРІНЧУК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Дослідження
ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УКРАЇНІ. Овсієнко В.В.
Спогади
СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Спогади
КАВАЦІВ ЙОСАФАТ. Отець Йосафат Каваців
Спогади
ВАСИЛИК ПАВЛО ЯКИМОВИЧ. Єпископ Павло Василик
Інтерв’ю
КАРАСЬ ЗИНОВІЙ СЕМЕНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
МОСКАЛЕНКО ГЕОРГІЙ МИТРОФАНОВИЧ. Овсієнко В.В.
Інтерв’ю
ГОРОХІВСЬКИЙ ЛЕВКО ФЕДОРОВИЧ. Овсієнко В.В.