Український національний фронт-2 (УНФ-2)
10140
автор: Борис Захаров
Після арештів головного ядра УНФ їх праця була продовжена. Микола Крайник, ще 1961 року створив Українську загальнонародну організацію (УЗНО), яка вела пропагандистську діяльність на засадах ОУН-УПА. Під впливом УНФ Квецька – Дяка – Красівського, у 1964 році члени УЗНО вирішили змінити назву організації на Українській національний фронт, якій дістав в історії умовну назву УНФ-2. Другий національний фронт, за спогадами М.Крайника, мав розгалужену структуру з філіями та окремими членами у багатьох областях України. УНФ-2 діяв в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій, Тернопільській, Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Одеській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській областях та у Криму. М. Крайник, І. Мандрик, В. Зварич, Мирослава Чех, Р. Альфовицький, В. Бибик, М. Заблоцький, Василь та Богдан Сеньківи, Б. Зварич, Т. Диндин, Г. Куценко, Г. Фельдман* та багато, багато інших. До організації входили також люди, які відбували строки, заслання. Таким чином УНФ-2 діяв і в Караганді, і в Ашгабатській і в Марійській областях, і в мордовських таборах. На відміну від УНФ, УНФ-2 не мав завершеної програми, чіткої організації, єдиного періодичного видання. У даному випадку національний фронт відповідав своїй назві, виконуючи об’єднавчі функції різних дисидентських кіл і груп у різних областях України та за її межами. УНФ-2 проіснував на волі аж до 1979 року. За час його діяльності було випущено два числа часопису “Прозріння”, та два числа “Українського вісника”*, було розповсюджено багато самвидавчої літератури, як тогочасної, так і оунівської. В основному діяльність УНФ-2 полягала в пропаганді та залученні якомога більшої кількості людей. Восени 1979 році Микола Крайник був заарештований. Івано-Франківський обласний суд за ст. 62 ч.1 та 64 КК УРСР засудив його до 7 років ВТК суворого режиму та 3 років заслання. 17 вересня 1979 року Івана Мандрика раптово відправили у відрядження до Івано-Франківська, де він був по-звірячому вбитий. Рідним повідомили, що це самогубство, але правдивою видається версія його рідних і друзів – політичне вбивство, Іван Мандрик був закатований за вказівкою КДБ. Проти Василя Зварича була сфабрикована кримінальна справа. Він отримав 2,5 років за “хуліганство”. Так був розгромлений центральний осередок УНФ-2.
