АНТИРАДЯНСЬКА АГІТАЦІЯ І ПРОПАГАНДА

 593601.11.2006

«АНТИРАДЯНСЬКА АГІТАЦІЯ І ПРОПАГАНДА» (ААіП; автор найранішої редакції – «контрреволюційна агітація і пропаганда» – В.І.Ленін). У радянському законодавстві сталінської епохи — одне з найчастіших звинувачень, які пред’являлися особам, заарештованим за політичними мотивами. У післясталінський період це звинувачення стає основним; у 1956–1986 рр. переважна більшість політичних в’язнів була засуджені саме за ААіП.

У Кримінальному кодексі РРФСР 1922 р. різні аспекти цього «злочинного діяння» були розподілені між декількома статтями: 69, 70, 72 і 73. У первісній редакції КК РРФСР 1926 р. цей розподіл зберігся (пп. 13, 15, 17 і 18 ст. 58 — «контрреволюційні злочини»); пізніше всі ці пункти були зведені в один — знамениту ст. 5810, що діяла аж до 1958. У КК УРСР 1927 та в його редакції від 20.07.1934 це ст. 5410. У 1959–1960 звинувачення в «антирадянській агітації і пропаганді» пред’являлося за ст. 7 Закону СРСР від 25.12.1958 «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» , а з 1 січня 1961, після введення в дію нових республіканських кримінальних кодексів, — за ст. 70 КК РРФСР і ст. 62 КК УРСР .

У 1966 частину репресивних функцій ст. 70 КК РРФСР (ст. 62 КК УРСР ) перейняла ст. 1901 КК РРФСР (ст. 1871 КК УРСР ) – «поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад». Однак у випадках, які КГБ вважав досить серйозними, далі застосовувалося звинувачення в ААіП.

В Україні з 1961 до 1986 за цими звинуваченнями було засуджено кілька сотень осіб.

У 1989 за рішенням З’їзду народних депутатів СРСР формулювання відповідних статей Кримінальних кодексів було радикально змінене: кримінальна відповідальність наставала лише у випадку закликів до насильницького повалення конституційного ладу. До кримінальної відповідальності за ААіП перестали притягати в роки перебудови. Один з останніх випадків засудження до позбавлення волі за ААіП – 29.11.1985 (член УГГ П.РУБАН). Із січня 1987 починається процес звільнення політичних в’язнів, засуджених за ААіП.

 

Харківська правозахисна група – за матеріалами Московського „Меморіалу”
 Поділитися
MENU