З ПРИВОДУ ПРОЦЕСУ НАД ПОГРУЖАЛЬСЬКИМ

 1709406.11.2006

„З ПРИВОДУ ПРОЦЕСУ НАД ПОГРУЖАЛЬСЬКИМ” – анонімний документ, який з 1964 р. широко розповсюджувався в самвидаві. Написав його Є.СВЕРСТЮК, зредагував І.СВІТЛИЧНИЙ. В основі – факти пожежі в Публічній бібліотеці АН УРСР 24-26.05.1964 р. та судового процесу над працівником бібліотеки Віктором Погружальським, що відбувся в серпні 1964. Суд старанно обминав усе, що стосувалося політичного характеру злочину, його спрямованість проти української культури, натомість підкреслювалося, що палій просто хотів помститися директорові бібліотеки за образу. Старанно підібрані свідки уникали говорити про використання магнієвих стрічок і фосфорних шашок, про участь у злочині інших людей. У залі суду не дозволялося нічого записувати. З працівників бібліотеки було взято підписку про нерозголошення.

У відділі україніки тоді згоріло близько 600 тис. томів: стародруки, рідкісні книги, рукописи, архіви Б.Грінченка, „Київської старовини”, Центральної Ради. Частина з них не були описані.

У документі писалося: „Наші діти вивчають у школі історію російських царів та їхніх полководців-душителів. Про своїх предків дітям дають фальшиві поняття. Але в архівах лежать, як динаміт, книги з фактами. До них мають доступ лише тюремники. Оці книги пекли когось навіть за сімома замками. Українські книжки спалено. ...що колись міг стерпіти білий монархічний шовінізм, не може терпіти червоний. ...Українці! Чи знаєте ви, що вам спалили? Вам спалили частину розуму і душі. ...Не втішаймо себе вічною істиною про безсмертя народу – його життя залежить від нашої готовності постояти за себе!”.

Цей факт не поодинокий. 26.11.1968 р. згоріли обмінно-резервні фонди ЦНБ в Георгіївській церкві Видубицького монастиря, що збиралися з часів їх створення за наказом гетьмана П.Скоропадського від 26.11.1918 р.. Горіли архіви в Самарканді, в Алма-Аті.

Харківська правозахисна група. В.Овсієнко
 Поділитися
MENU