Український національний комітет (УНК) був створений у Львові Богданом Грициною та Іваном Ковалем – молодими робітниками. Ідея утворення підпільної організації виникла в 1956 році, але, як зазначає Русначенко, про якусь конкретну діяльність УНК можна говорити лише з 1958 року. За весь час існування УНК велося активне вербування нових членів. За даними КДБ, до УНК входило 57 чоловік. Згодом керівництво УНК розробило програмні документи, чітко визначило свої мету і завдання. Треба сказати, що УНК був доволі радикальною організацією. Його програма була набагато радикальнішою за ідеї ОУН. Наряду з такими пунктами програми, як повна національна незалежність, був пункт, який стосувався депортації за межі України усіх інших націй. І, звичайно, пункти про український уряд, обраний народом, а також про українську національну армію, розумілися розробниками програми не лише в державному, а й в етнічному аспекті. Завданнями організації були пропагандистська діяльність і підготовка збройного повстання через деякий, невизначений, час. Про це свідчить активний збір зброї. УНК також дістав шрифти, і вже була майже готова друкарня, але організацію викрили. Перед судом постало 20 чоловік. Б. Грицину та І. Коваля розстріляли. Ще двох членів УНК – В. Гнота та Р. Гурного засудили до страти, але у касаційному порядку її замінили на 15 років таборів. Решта членів отримали терміни від 5 до 15 років таборів. Багатьом з них врахували й невідбуті строки за зв’язок з УПА.