АДАМЕНКО МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

 402828.11.2019

автор: Василь Овсієнко

АДАМЕНКО Микола Петрович (нар. 20.12.1931, с. Загребелля Сосницького р-ну Чернігівської обл.) — філолог, поет. Учасник українського правозахисного руху. Політв’язень радянських тюрем і таборів (1953-56). Член СПУ (1988). Лауреат обласних премій ім. Б. Грінченка та М. Коцюбинського. Нагороджений орденом «За мужність» (2005).

Батько А. був головою правління колгоспу, а перед війною очолив сільраду. 1942 р. розстріляний німецькими окупантами. Мати, Наталія Михайлівна, тяжко працюючи в колгоспі, не могла прогодувати сина Миколу та меншу доньку Ліду.

Микола вже у шкільні роки почав писати вірші. Деякі публікувалися в районній газеті. 1950 р. закінчив середню школу в містечку Сосниця Чернігівської обл., вступив на філологічний факультет Київського університету (на факультет журналістики не пропустила мандатна комісія, бо він «перебував на окупованій території»). Рік навчався на романо-германському відділенні, відтак перевівся на українське. Щоб краще знатися на «радянській дійсності», шукав відповіді в забороненій літературі, зокрема в М. Грушевського, В. Винниченка, С. Єфремова та ін. Відвідував літстудію, спілкувався на «наболілі» теми з Г. ВОЛОЩУКОМ та Р. ДОЦЕНКОМ. Їхні розмови було прослуховано й фіксовано (що виявилося пізніше, під час слідства). А. й далі писав вірші, що все більше набирали бунтарської гостроти, давав їх читати приятелям, яких вважав надійними. Дехто з них доносив на А., що він незадоволений колгоспним ладом, критично висловлювався про «писанину» Тичини, Яновського, скептично ставився до національної політики партії. 22.11.1952 на «профілактичній бесіді» в міндержбезпеки А. чітко виклав у пояснювальній записці свою українську позицію, що визначило його подальшу долю.

Тоді державні органи готували показовий політичний процес над неіснуючою підпільною студентською націоналістичною організацією. 29.12. 1952 р. був заарештований однокурсник А. – Г. ВОЛОЩУК. 14.01.1953 р.  підполковник МГБ Шишкін виніс постанову про арешт А. та обшук у його помешканні. Заарештовано його 18.01.1953 р. в рідному с. Загребелля. Вилучено книжку «Українська муза», «націоналістичні» вірші, конспекти, листи. Під час слідства вчинено 24 допити А.

14.02 заарештовано Р. ДОЦЕНКА. 11.04. 1953 справу «студентської трійки» передано до Київського обласного суду. 14.05 суд під головуванням судді Грабовської за участю прокурора Утіної на закритому судовому засіданні присудив А. 10 р. таборів та 3 р. обмеження в правах за ст. 54-10 ч.2 та 54-11 КК УРСР. Стільки ж дістав ВОЛОЩУК, а ДОЦЕНКО – 8 р.

Ув’язнення А. відбував у концтаборі Нироблаг (Північний Урал), пра­цював на лісоповалі.

У червні 1956 звільнений на підставі постанови Комісії Президії Верховної Ради СРСР через відсутність у його діях складу злочину, але не реабілітований. Деякий час не міг відновитися на навчанні. Довго не мав роботи. Працював вантажником на ст. Велика Доч Борзнянського р-ну, потім – у рідному селі в колгоспі різноробом, обліковцем, бригадиром садово-городньої бригади. Вступив до Борзнянського технікуму плодоовочівництва на заочне відділення. 1962 його реабілітовано, й тоді зміг відновитися в Київському університеті на 4-й курс українського відділення філологічного факультету, заочно. Працював учителем української мови, літератури та музики Полюшкинської 8-річної школи Новгород-Сіверського р-ну. Через 8 р. переїхав у селище Сосниця, де до виходу на пенсію працював учителем у СШ ім. Довженка.

Має публікації творів у журналах та збірниках, окремими виданнями. Твори поета мужні, щирі, сповнені вболівання за майбутнє України. Лише 1985 вийшла перша його поетична збірка «Повінь». Потім побачили світ ще кілька книжок. Серед них 2001 – книжка прози (роман і 13 новел), 2003 – продовження роману «Закон – тайга». Перша і друга книжка  стали книжками року на Чернігівщині. Автора за ці твори удостоєно обласної премії ім. Б. Грінченка, згодом – обласної премії ім. М. Коцюбинського. 2001 почав працювати над книжкою «Історія Сосниці та її довкілля», долучивши до праці ще кількох краєзнавців.

 

Бібліографія

1.

Повінь (1985).

Цвіт на морозі (1990).

Прагнення неба. – Чернігів: Просвіта, 1995. – 104 с.

На хисткій кладці через безодню (Спогад-роздум про Григорія Волощука). – Альманах «Зона» № 20, Листопад 2000 р. – С. 110-134.

Закон – тайга: Роман. Оповідання. – Чг.: Чернігівські обереги, 2001. – Ч. 1. – 211 с., 2003. – Ч. 2, 3. – 238 с., 2009. – Ч. 4.

Сосницький край у серці України: Крає­знавчі розвідки / Упор. Адаменко М. – X.: Пра­пор, 2005. – 262 с.

У центрі кола: Поезії. — Чг.: Чернігівські обереги, 2006. – 144 с.

Вибране: Поезії. Байки. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 224 с.

Знак доби: Автобіографічна поема. – Сосниця, 2009. – 26 с.

За законами тайги: Повість-спогад. – Сосниця, 2010. – 28 с.

2.

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 44.

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Головний редактор Осип Зінкевич. Вид. друге, доповнене. – К.: Смолоскип, 2012. – С. 47-48.