МАТУСЕВИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

 376919.04.2005

автор: С.Карасик

 

 

(нар. 19.07.1947, с. Матюші, Білоцерківського р-ну, Київської обл.)
 

Член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ). 

Навчався на історичному факультеті Київського держуніверситету, звідки 1973 р. був виключений з 4-го курсу за "неуспішність" - насправді за "неблагонадійність", за симпатії до репресованої української інтеліґенції. Працював редактором у видавництві медичної літератури.

М.— член-засновник УГГ.

24.12.76 у членів УГГ були обшуки, причому в М.РУДЕНКА "знашли" сховані 40 доларів США, у О.БЕРДНИКА— порноґрафічні відкритки, у О.ТИХОГО— стару німецьку ґвинтівку. На знак протесту Р.РУДЕНКО, О.БЕРДНИК, М.МАРИНОВИЧ и М. оголосили голодівку. Після арешту М.РУДЕНКА і О.ТИХОГО М. підписав листа до урядів країн-учасниць Гельсінкської угоди на їх захист із проханням сприяти їхньому звільненню. У березні-квітні М. викликали на допити у справі М.РУДЕНКА і О.ТИХОГО.

У березні 1977 М. та М.МАРИНОВИЧ на вечорі пам’яті Т. Шевченка в Київській філармонії, здолавши опір організаторів вечора, несподівано вийшли на сцену і заспівали „Заповіт" (бо його не було в програмі). Погасло світло, але збуджена зала стоячи доспівала пісню.

23.04.77 М. заарештований разом з М.МАРИНОВИЧЕМ за звинуваченням в "антирадянській агітації і пропаганді", ст. 62 ч. 1 КК УРСР і в "хуліґанстві", ст. 206 ч. 1 КК УРСР за подіями чотирирічної давнини. Ні в розслідуванні, ні в суді, який відбувся 22-27 березня 1978 в м. Василькові Київської обл., М. участі не брав. Вирок — максимальний термін за ст. 62 КК УРСР — 7 р. таборів суворого режиму та 5 р. заслання. З 03.06.78 відбував покарання в таборі ВС-389/35 на ст. Всехсвятська Чусовського р-ну, Пермської обл.

Зазнавали переслідувань у зв’язку з ув’язненням М. не лише його дружина, О.ГЕЙКО-МАТУСЕВИЧ, але й сестра, Т.Матусевич. У цеху, де вона працювала, були влаштовані збори, які ганьбили її за те, що не відмежувалася від антирадянських дій брата. Промовці навіть казали, що їй не можна довіряти роботу інженера.

У неволі М. підписував листи та звернення, брав участь у голодівках протесту в дні політв’язня і прав людини, у страйках на знак протесту проти порушень прав в’язнів і т.п., за що неодноразово був покараний позбавленням побачень, а також 9 разів карцером і ПКТ (приміщення камерного типу) — загалом на 10 місяців.

М. хворів гіпертонією (був звільнений від служби в армії), у нього хворе серце.

У жовтні 1979 мати М. звернулася "до всіх людей доброї волі" з закликом захистити її сина. 05.02.80 співробітник КДБ сказав матері М., що їй нададуть побачення з сином, якщо вона погодиться "вплинути" на нього.

05.10.80 р. М. засуджений на 3 р. тюремного ув’язнення, які провів у в’язниці УЭ-148/ст.-4 м. Чистополя (Татарська АРСР).

Заслання М. відбував у с. Кіра Читинської обл. Будучи "помилуваним" у 1988, відмовився виїхати з місця заслання, домагаючись реабілітації. КДБ влаштовував провокації, аж до замахів на життя М.

З початку 1989 М. живе в м. Васильків Київської обл. Працював будівельником. Деякий час разом з С.НАБОКОЮ вів програму „Права людини” на радіо „Свобода”, працював у газеті „Дзеркало тижня”.

Указом Президента від 8.11.2006 р. нагороджений Орденом «За мужність» І ступеня –за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.

Бібліоґрафія:
І.
„Я приїхав в Україну жити і працювати, а не доживати віку...” – Дзеркало тижня, 2003, № 23 (448). – 21 червня. (Про О. Зінкевича).
ІІ.
Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 29.— С. 4, 11, 73; 1979, вип. 34.— С. 7, 16; вип. 35.— С. 25, 42; вип. 36.— С. 84, 88; 1980, вип. 37.— С. 61, 63, 66; вип. 40.— С. 41, 65; 1981, вип. 41.— С. 21, 71; вип. 42.— С. 26.

Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 43.— С. 44, 52; вип. 44.— С. 18; вип. 45.— С. 21-23; вип. 47.— С. 31, 130, 131, 142, 146; вип. 48.—С. 25, 72, 167; 1978, вип. 49.— С. 9-12, 20; 1979, вип. 51.— С. 62, 64, 74, 167, 212; вип. 52.— С. 43-46, 55-57, 60, 61; 1980, вип. 53.— С. 86-88; вип. 54.— С. 59, 111; вип. 55.— С. 26; вип. 56.— С. 109; 1981, вип. 58.— С. 74; вип. 60.—С. 80, 82, 87; вип. 61.— С. 81, 99.

Вісник репресій в Україні. Закорд. предст-во УГГ. Ред.-упоряд. Н. Світлична. Нью-Йорк. 1980–1985 рр. – 1980: 2-16, 4-2, 4-25, 10-15, 12-15; 1981: 1, 2, 3; 1982: 5-43. 7/8-24; 1984: 4-20, 5-26, 7/8-30.

Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 144, 161-165.

Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. Упорядники Є.Ю. Захаров та В.В.Овсієнко. Харківська правозахис-на група; Харків: Фоліо, 2001. – Т.1. – С. 6, 28, 37, 40, 46, 56, 103, 109-110, 119, 140, 145; Т.2. – С. 24, 35, 51-53, 57, 61, 68-68, 71, 85, 87, 91, 93-94, 103-105, 107-110, 112, 117, 122, 128, 134, 150, 160-161, 163, 165, 167, 171-173, 183; Т. 3. – С. 19, 30, 37-38, 42, 46, 48, 68, 75, 92, 101-105, 117, 136, 180, 203-204, 207, 221, 223, 225; Т.4. – С. 17, 70, 80-81, 92, 110, 129, 176, 186, 188, 198, 240. (Або: За покажчиком).

Захаров Борис. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956 – 1987). / Харківська правозахисна група; Худож.-оформлювач Б.Захаров. – Харків: Фоліо, 2003. – С. 105, 110-111, 114, 116, 118.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Єв-ропи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 457-458. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113917051&w

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 421–422; 2-е вид.: 2012 р. – С. 473–474.

Маринович Мирослав. Всесвіт за колючим дротом (Спогади і роздуми дисидента). Львів. Вид. УКУ, 2016. 536 с. + 28 с. іл.

Софія Карасик, Харківська правозахисна група. Останнє прочитання 12.08.2016.

 

 

 Поділитися

Вас може зацікавити

Події

Огляд історії дисидентського руху. Лекція Євгена Захарова

Спогади

ЛІСОВИЙ ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ. АВТОБІОГРАФІЯ. Лісовий В.С.

Спогади

Всесвіт за колючим дротом (про нову книгу Мирослава МАРИНОВИЧА). Інна Сухорукова

Інтерв’ю

АЛЕКСЕЄВА І ОРЛОВ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

РУДЕНКО Микола Данилович. Інтерв’ю про створення УГГ. Овсієнко В.В.

Праці дисидентів

Звернення Українського національно-визвольного руху в справі української самостійности. Левко Лук΄яненко

Інтерв’ю

ОВСІЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Овсієнко В.В., Захаров Б.Є.

Спогади

РУСИН ІВАН ІВАНОВИЧ. ДРУГА ПОДОРОЖ

Організації

Український культурологічний клуб. Овсієнко В.В.

Праці дисидентів

ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ: ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОЗАХИСНОГО РУХУ. ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ

Спогади

«Духовний вишкіл ҐУЛАҐу»

Персоналії / Загальнодемократичний рух

ЛОХВИЦЬКА ЛАРИСА ЮРІЇВНА. Лохвицька Л.Ю., Овсієнко В.В.

Спогади

ГОРОХІВСЬКИЙ Л. Ф. НА ЗЛАМІ ЕПОХ: Хроніка громадянської та національної активізації на Тернопільщині (1988 - 1989 рр.) (Із принагідних записів у моєму щоденнику про перші кроки становлення Української Гельсинської спілки на Тернопільщині). ГОРОХІВСЬКИЙ Левко Федорович

Інтерв’ю

МАРИНОВИЧ МИРОСЛАВ ФРАНКОВИЧ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

МАРИНОВИЧ ЛЮБА ЙОСИПІВНА. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

МАРИНОВИЧ ЛЮБА МИХАЙЛІВНА. Овсієнко В.В.

Спогади

ЛІСОВИЙ Василь Семенович. Спогади. Лісовий В.С.

Спогади

ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ ТРАВНЯ. Плахотнюк Микола

Організації

УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КЛУБ. Овсієнко В.В.

Дослідження

ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УКРАЇНІ. Овсієнко В.В.

MENU