Персоналії / Український національний рух
18.04.2005   В.Овсієнко. Переклав з російської В.Овсієнко.

АНТОНІВ ОЛЕНА ТИМОФІЇВНА

Лікарка, правозахисниця, розповсюджувала самвидав, разпорядниця фонду О. Солженіцина в Галичині.

(17.11.37, м. Бібрка в Польщі, нині Львівська обл. —; 02.02 1986, м.Львів).

АНТОНІВ ОЛЕНА ТИМОФІЇВНА


Лікарка, правозахисниця, розповсюджувала самвидав, разпорядниця фонду О.Солженіцина в Галичині

Мати А., Наталія Коцюмбас (1907-1966), і батько, Тимофій Антонів (1902-1982), з національно активних родин. Вони завжди підтримували учасників руху опору —; від січових стрільців до шістдесятників. Національне і релігійне виховання А. дістала в родині. На неї вплинули жахливі картини тисяч закатованих енкаведистами політв’язнів у тюрмах Бібрки та Львова, відкритих під час німецької окупації. Навчаючись у радянській школі, самостійно вивчала історію України за забороненими довоєнними виданнями, постійно відвідувала службу Божу катакомбної Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ).

Закінчивши школу, 1955-61 рр. навчалася на лікувальному факультеті Львівського медінституту. Працювала в обласному туберкульозному диспансері, де її досі пам’ятають як винятково чулу лікарку.

За хрущовської “;відлиги”; та в наступні роки цілком увійшла в культурологічне, а потім і громадсько-політичне життя Львова і Києва. Була членом Клубу Творчої Молоді (КТМ). У 1963 одружилася з В.ЧОРНОВОЛОМ і переїхала у м. Вишгород, де він працював на будівництві Київської ГЕС. 1964 народився син Тарас Чорновіл. А. підтримувала зв’язки з І.СВІТЛИЧНИМ, Є.СВЕРСТЮКОМ, А.ГОРСЬКОЮ та іншими шістдесятниками. Виготовляла, зберігала і розповсюджувала самвидав.

Під час арештів 1965 жила у Львові. Її дім був своєрідним політичним клубом, де збиралися шістдесятники, колишні повстанці, творча інтеліґенція. Тут улаштовувалися вечори Т.Шевченка, відзначалися пам’ятні дати, релігійні свята, зокрема, готувався різдвяний вертеп зловісного 1972 з участю В.СТУСА, І.КАЛИНЕЦЬ, С.ШАБАТУРИ, які були через декілька днів заарештовані. У цьому домі часто проводилися обшуки, він прослуховувався. А. погрожували арештом. Під той час вона фактично стала розпорядницею фонду допомоги політв’язням та їхнім родинам (фонд О.Солженіцина) в Західній Україні і з великим ризиком допомагала репресованим, часто й зі своїх скромних заощаджень. Усе менше однодумців залишалося на волі - і все більший тягар лягав на плечі дружин, сестер і матерів політв’язнів. У 80-х рр. дисидентська Україна трималася на жінках, таких як А., Оксана МЕШКО, Раїса РУДЕНКО, Віра ЛІСОВА, Надія і Леоніда СВІТЛИЧНІ, Михайлина КОЦЮБИНСЬКА, Раїса МОРОЗ та ін.

З.Красівський та О.Антонів
У цю напружену годину, 26.05.1979, А. зв’язала свою долю з З.КРАСІВСЬКИМ. Формально не будучи членом Української Гельсінкської Групи (УГГ), А. готувала і передруковувала окремі її документи і возила в Москву, щоб передати зарубіжним журналістам. Після арешту 12.03.1980 чоловіка А. не могла влаштуватися на жодну роботу. Їй погрожували фізичною розправою. І все-таки вона відправляла інформацію про політв’язнів і продовжувала добродійну діяльність. У 1980-85 рр. багато часу провела в Тюменській обл., поділяючи долю засланого чоловіка.

Перебудову А. сприйняла насамперед як шанс для плідної громадської роботи, зокрема, для відновлення руху за леґалізацію УГКЦ. Але життя її раптово урвалося: 02.02.1986 А. загинула в автомобільній катастрофі.

Бібліоґрафія:

Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінської групи. Редактор-упорядник Надія Світлична. Нью-Йорк. 1980-1985 рр. - 1980: 4-1, 7-19, 12-25; 1981: 2, 4, 6, 7, 8; 1982: 3-23, 7/8-15, 7/8-49; 1984: 1-16, 9-1, 9-16; 1985: 3-12, 12-13.

Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К.: Либідь, 1995. - С. 86, 117.

Перегук двох над безвістю. Листування українського політв’язня Зіновія Красівського з членом Міжнародної Амністії американкою Айріс Акагоші. - Харків: СП ІНАРТ, 1995. - С. 47 і далі;

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. - Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”;, 2006. - C. 44-45. https://museum.khpg.org/1113836579;

Рух опору в Україні: 1960 - 1990; Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. - К.: Смолоскип, 2010. - С. 56-57; 2-е вид.: 2012 р., - С. 62.

Василь Овсієнко, Харківська правозахисна група. Останнє прочитання 2.08.2016. 

.

Олена Антонів
З.Красівський та О.Антонів
З.Красівський та О.Антонів

поширити інформацію


Подібні статті

Український національний рух. Драбата Валентина Павлівна

Український національний рух. Коцур (Коцурова) Анна

Український національний рух. Косовський Володимир Іванович

Український національний рух. Адаменко Микола Петрович

Український національний рух. Братко-Кутинський Олексій Андрійович

Український національний рух. Самійленко Микола Омелянович

Український національний рух. Боцян Іван Семенович

Український національний рух. Возна (Кушнір) Галина Петрівна