ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ

 521019.04.2005

автор: С.Сапеляк

(нар. 11.06.1949, с. Марківка, Івано-Франківської обл. - п. 25.01.2012., м. Коломия)
Засновник Спілки Української Молоді Галичини, член Української Гельсінкської Спілки (УГС). 

1966, закінчивши школу, Г. виїхав на молодіжні будови Східної України. Працював слюсарем у Дніпропетровську. Відслужив у війську.

1970 вступив на енерґетичний факультет Івано-Франківського інституту нафти і ґазу.

Русифікація навчання в інституті, спілкування з господарями квартири, які були репресовані за участь у національно-визвольній боротьбі, вплинули на світогляд Г. Він вирішив боротися проти русифікації України. У 1970-71 організував групу, яка на початку 1972 почала діяти під назвою „Спілка Української Молоді Галичини“.

СУМ була організована на зразок бойових загонів УПА: нелегальні зібрання в лісі, в горах; кожний член групи мав псевдонім (Г. — „Грім-гора“). Завдання членам групи Г. давав письмово зі врахуванням їхніх можливостей. Це було збирання інформації про діяльність ОУН-УПА, вивчення настроїв студентів і вербування нових членів СУМ, збирання пісень і розповідей про УПА та її леґендарних вояків, пошуки зброї, щоб у майбутньому, за словами Г., можна було захистити себе і свою родину. Сам Г. під той час був головою комітету ДТСААФ (Добровільного товариства сприяння Армії, Авіації і Флоту) підприємства, на якому працював, і тому мав можливість навчати стрільби членів своєї групи на нелеґальних зібраннях у горах.

Найпевнішим членам групи (ДЕМИДІВ Д., Чупрій Р. і Шовковий І.) було доручено законтактувати з іншими схожими групами, але вони цього не встигли зробити. До групи приник „стукач“, якого скоро викрили, але розпочалися арешти.

15.03.73 Г. був заарештований і звинувачений за ст. 62, 64, 81 (викрадення державного майна), 140 (крадіжка), 223 (викрадення зброї та амуніції) КК УРСР. Засуджений до 7 р. таборів суворого режиму та 3 р. заслання.

У політичному таборі ВС-389/36 у с.Кучино Пермської обл. в 1974 р. брав участь у страйку протесту у зв’язку з побиттям С.САПЕЛЯКА.. У 1974-75 Г. належав до групи, яка готувала інформацію про становище в таборах і передавала її на волю, де вона негайно з’являлася в самвидаві. У 1975 Г. переходить на статус політв’язня. 1976 підписує разом з іншими в’язнями листа до Комісії Конґресу США з перевірки виконання Гельсінкських угод про умови життя і праці в’язнів в СРСР. Зокрема, через відсутність спецодягу в Г., який працював токарем у звичайній спецовці, кінець рукава попав у верстат. З нього миттєво стягнуло одяг, а сам він у шоковому стані був допроваджений до санчастини.

На початку 1977 р. Г. возили на "промивання мозку" до Івано-Франківська, пропонува-ли написати зречення від своїх поглядів, та він відмовився це зробити. 1978 Г. привезли до Києва, потім півроку тримали в глухій ізоляції в тюрмі «Лефортово» в Москві. Зрештою на клопотання дружини та матері (вона померла в березні т.р.) помилуваний і звільнений у кінці серпня 1978.

Удома зміг улаштуватися наладчиком, згодом токарем на завод "Сільмаш", де КГБ зіб-рав багатьох колишніх політв'язнів, щоб легше їх контролювати. Спроби схилити до напи-сання покаянних заяв у пресу Г. рішуче відкидав.

Спілкувався з Тарасом – сином політзасланця отця Василя РОМАНЮКА та з ним са-мим після його звільнення, з Й.ТЕРЕЛЕЮ. Одержував з неволі і передавав дисидентським ко-лам (Л.ВОЗНЯК-ЛЕМИК, П.ЗАЛИВАСІ, Р.МОРОЗ) вірші ув'язненого поета Тараса МЕЛЬ-НИЧУКА, з яким знався ще з Уралу, 1979 організував йому втечу з психлікарні і переховував його.

1981 в Г. були проведені обшуки у справі Г.ПРИХОДЬКА та І.СОКУЛЬСЬКОГО.

1985-1989 — засновник і редактор машинописного позацензурного журналу “Карби гір”, де публікував статті про дисидентів і національний рух, їхні твори. 1988 разом з В. та П.СІЧКАМИ видав два випуски журналу "Досвітні вогні".

Г. – один з організаторів УГС (1988) та УРП (1990) в Коломиї.

1990, під час виборчої кампанії П.Мовчана видавав газету «На переломі».

1990-98 – депутат Коломийської міської ради, яка здійснила демократичні перетво-рення, згодом працював у відділі внутрішньої політики міськради, головним спеціалістом при міськвиконкомі, консультантом цього відділу.

1999 року завершив навчання в Чернівецькому економічно-правничому інституті, юрист.

З 1992 року член Національної Спілки журналістів України. З серпня 1999 – член Національної спілки письменників України.
Видав 4 книги поезії: «Подорож червоного у синьо-жовте» (1992), «Панас Заливаха» (1992), «Скиби волі» (1995), «Вусатий місяченько» (2000) та 3 книги прози: «Мста» – історична повість про боротьбу місцевого населення з печенігами в ХІV ст. (1994); «Тернистими шляхами» – повість про зв'язкову ОУН-УПА Марію Іванюк, 2000 р.; «Кроваві перехрестя» – історичний нарис про зв'язкову ОУН-УПА Юстину Качурак, два видання, 2002 і 2003 рр. Підготував до друку біографічну книжку "Тарас Мельничук", повість з часів ОУН-УПА, книжку «Дзвін у камері. Дуель. Драматичні поеми» (2010). Загалом видав 8 книг поезій та 9 книг прози. Статті й окремі Г. твори були опубліковані в різних часописах та журналах.

Постановою Верховного Суду України від 9.07.1994 вирок частково скасований за від-сутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 62 ч.2 і 64 КК УРСР.

1998 р. за твори «Панас Заливаха» та «Скиби волі» Г. присуджена літературна премія імені Тараса Мельничука; 2002 р. за збірку віршів «Молитви Довбуша» – премія імені Олекси Довбуша; 2003 р. за громадську, політичну і літературну діяльність –літературна премія імені Леся Гринюка.

3.01.2005 р. Г. обрано головою Коломийської міськрайонної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.

Жив із дружиною Галиною в м. Коломия Івано-Франківської обл. Дочка Світлана народилася 1973 р., через місяць після арешту батька, син Петро – 1980 р.н.

Бібліоґрафія:

Інтерв'ю з Д.Гриньківим 8-9.02. 2000 р. http://archive.khpg.org/index.php?id=1121879635&w
Спогади політв’язня // Івано-Франківськ: Місто НВ. – 2005. – 145 с.
Вечір останньої ватри Василя Кархута. – Шлях перемоги, № 32 (26070), 10 серпня 2005 р.
Грім-Гора. Інтерв’ю Ігоря Кручика з Д.Гриньківим для ж. «Тиждень» 8.06.2011. http://tyzhden.ua/History/23398
ІІ.
Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 33.— С. 35, 36. 47, 65-66; вип. 34.— С. 33; 1977, вип. 45.— С. 41, 50, 56; вип. 47.— С. 104-106; 1978, вип. 48.— С. 61; вип. 51.— С. 70, 93.
Український правозахисний рух. Документи й матеріяли Української Громадської Гру-пи Сприяння виконанню Гельсінкських Угод. Передмова Андрія Зваруна. Упорядкував Осип Зінкевич. Українське Видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка. Торонто — Балтимор, 1978. – С. 88, 418.
Людмила Алексеева. История инакомыслия в СССР. Новейший период. 1984. (Переви-дано: Вильнюс – Москва (VIMO): Весть, 1992. – С. 11).
Георгій Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 143.
Анатолій Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х — початок 1990-х років.— К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1998.— С. 206-208.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр ХХ ст.). К.: Рідний край, 2000. – С. 38, 124.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 178–182. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113894846
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 174–176; 2-е вид.: 2012 р., – С. 191–193.

Степан Сапеляк. 27.05.2003. Харківська правозахисна група. Останнє прочитання 5.08.2016.

Доповнили і виправили І.Рапп та В.Овсієнко.
 

 Поділитися

Вас може зацікавити

Праці дисидентів

БАБИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Дорогою безглуздя. - Житомир: Рута. 2016. БАБИЧ Сергій Олексійович

Персоналії / Український національний рух

ГРЕБЕНЮК ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ҐУРДЗАН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Інтерв’ю. Овсієнко В.В.

Спогади

ГОМЗА Ярослав. Овсієнко В.В. підготував

Спогади

БАБИЧ Сергій Олексійович. Дорогою безглуздя. Бабич Сергій Олексійович

Інтерв’ю

МОТ Олексій Петрович. Інтерв’ю. Овсієнко В.В.

Персоналії / Український національний рух

КРАЙНИК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ШЕВЧЕНКО ОЛЕСЬ ЄВГЕНОВИЧ. Овсієнко В.В.

Інтерв’ю

ОВСІЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. Овсієнко В.В., Захаров Б.Є.

Персоналії / Український національний рух

КРАВЦІВ ІГОР ІВАНОВИЧ. Овсієнко В.В.

Персоналії / Український національний рух

МЕЛЬНИЧУК ТАРАС ЮРІЙОВИЧ. Овсєнко В.В.

Персоналії / Український національний рух

РОКЕТСЬКИЙ БОГДАН ДМИТРОВИЧ. Овсієнко В.В.

Персоналії / Український національний рух

ГОМЗА ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ. Овсієнко В.В.

Події

Вічний Набока. Вахтанг Кіпіані

Персоналії / Український національний рух

МУРАТОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ. Овсієнко В.В.

Спогади

МУРАТОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ ВОСПОМИНАНИЯ ПРАВОЗАЩИТНИКА. МУРАТОВ Микола

Спогади

МУРАТОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ. На шляху до незалежної України: погляд у минуле з Москви. Муратов М.Ф.

Персоналії / Інші релігії

СКАЛИЧ СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ (ПОКУТНИК). Овсієнко В.В.

Організації

Український культурологічний клуб. Овсієнко В.В.

Праці дисидентів

ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ: ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОЗАХИСНОГО РУХУ. ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ

MENU