Персоналії / Рух за соціальні та економічні права
19.04.2005   І.Рапп

НІКІТІН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Захисник соціально-економічних прав робітників. Жертва каральної психіатрії

 

 

 

(нар. 20.02.1937, с. Федоровське, Рогнединського р-ну Брянської обл., Росія —; п. весною 1984, Донецька психлікарня)

Гірничий інженер. Захисник соціально-економічних прав робітників. Жертва каральної психіатрії. 

Народився в багатодітній селянській родині. Батьки все життя працювали в колгоспі.

Н. закінчив Донецький гірничий технікум, служив у Радянській Армії. Після демобілізації з 1962 працював на шахті механіком-електриком. 1965 вступив до КПРС. 1967 закінчив вечірній відділ електро-механічного факультету Донецького політехнічного інституту, став майстром.

З 1960-х, захищаючи права робітників, постійно звертався до місцевих і центральних партійних органів зі скаргами на порушення адміністрацією трудового законодавства і техніки безпеки. 1969 виступив ініціатором колективного листа до ЦК КПРС про незаконні дії адміністрації, який підписали 130 осіб.

Н. намагався створити на шахті групу захисту прав робітників. 1970 виключений з КПРС із формулюванням „за провокаційний лист“; і скоро звільнений з роботи. Апеляції до з’їзду КПРС та звернення до суду виявилися марними. Декілька років не мав роботи.

1971 намагався зв’язатися з посольствами західних країн у Москві, щоб передати документи, але був затриманий співробітниками КДБ і відравлений до Донецька.

13.01. 1972 Н. заарештований за звинуваченням за ст. 187-І КК УРСР у зведенні наклепів на радянський державний та суспільний лад і постановою суду від 14.06. 1972 направлений на примусове лікування до Дніпропетровської спецпсихлікарні (СПЛ). У 1975 переведений до психлікарні загального типу (ПЛ) і 26.03. 1976 звільнений.

Рік не працював. На початку 1977 звернувся до Норвезького посольства в Москві з проханням надати політичний притулок. Заарештований, коли виходив з посольства, запроторений до Донецької міської ПЛ. Через півтора місяця втік. Переховувався в Брянських лісах, але був пійманий працівниками КДБ і кинутий до Дніпропетровської СПЛ. За непослух карали „лікуванням“; нейролептиками. Переведений до Донецької міської ПЛ.

У травні 1980 Н. звільнений. У вересні 1980 експерт Робочої комісії з розслідування використання психіатрії в політичних цілях харківський психіатр А.КОРЯҐІН обслідував Н., визнав його здоровим, а історію хвороби Н. і свій висновок передав на Захід.

У листопаді 1980 Н. звертався до профспілкових об’єднань Великобританії з проханням посприяти у створенні вільних профспілок в СРСР. У грудні 1980 зустрівся з кореспондентом ґазети "Вашинґтон Пост“;, що приїхав до Донецька, розповів йому про свою госпіталізацію на декілька років у СПЛ за виступи на захист прав робітників, зумів організувати йому зустріч з шахтарями, які розповіли про своє життя.

12.12.80, через три дні після цієї зустрічі, на квартиру Н. прибула бригада санітарів. Вони ввели йому укол прямо через одяг (Н. від цього втратив свідомість) і відвезли до районної психлікарні. Коли через декілька днів Н. відвідала в лікарні сестра, він її не впізнав.

Постановою суду 06.01.81 Н. утретє направили до Дніпропетровської СПЛ. З 1982 він перебував в Алма-Атинській СПЛ. У травні 1983 в Н. з’явилися сильні болі в шлунку, рвота. Лікарі діагностували рак шлунка. 22.06.83 Н. оперували, після чого йому на деякий час полегшало. У вересні 1983 Н. перевели в Донецьку ПБ, де тримали на знеболюючих препаратах.

Весною 1984 Н. помер.
 

Бібліоґрафія:

Л.Алексеева. История инакомыслия в СССР.—; Вильнюс-Москва: Весть, 1992.—; С. 29, 261, 314.

А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.—; К.: Видавництво ім. О.Теліги.—; 1998.—; С. 242, 243.

Хроника текущих событий.—; Нью-Йорк: Хроника, 1981, вип. 61.—; С. 85.

Вести из СССР. Т. 1. 1978-1981.—; Мюнхен: Права человека.—; 1980, 23/24-19; 1981, 3-6.

Вести из СССР. Т. 2. 1982-1984.—; Мюнхен: Права человека.—; 1982, 1-21, 5-19.

Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінкської групи.—; Нью-Йорк, 1984, вип. 4.—; С. 7.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Єв-ропи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. - Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”;, 2006. - C. 514-515.

Рух опору в Україні: 1960 - 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. - К.: Смолоскип, 2010. - С. 461-462; 2-е вид.: 2012 р., - С. 524-525.

Ірина Рапп, Харківська правозахисна група. Останнє прочитання 15.08.2016.

НІКІТІН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

 

 

 

поширити інформацію


Подібні статті

Рух за соціальні та економічні права. Шевчук Ганна Василівна

Рух за соціальні та економічні права. Крицький Едуард Олександрович

Рух за соціальні та економічні права. ПОЛІЩУК МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ

Рух за соціальні та економічні права. ВОРОБЙОВ ОЛЕКСІЙ ГНАТОВИЧ

Український національний рух. РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ

Український національний рух. ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ

Рух за соціальні та економічні права. КЛЕБАНОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Загальнодемократичний рух. ДОНИЧЕНКО ЄВГЕН ГРИГОРОВИЧ