КРИЦЬКИЙ ЕДУАРД ОЛЕКСАНДРОВИЧ

 375819.12.2010

автор: Мілявський Л.І.

КРИЦЬКИЙ ЕДУАРД ОЛЕКСАНДРОВИЧ (нар. 21.03.1940, м. Балей Читинської обл., Росія – п. 13.11. 2010, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.).
Робітник, в’язень радянських тюрем і таборів (1980 – 1989).
Працював на суднах риболовецького флоту, згодом – водієм на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті у м. Кривий Ріг. Намагався створити на комбінаті осередок незалежної профспілки. 1 травня 1980 у Кривому Розі К. вийшов на офіційну святкову демонстрацію з плакатом «Незалежність профспілкам від КПРС, робітникам – м’яса!», за що був засуджений до 3 р. таборів загального режиму за ст. 206 ч. 2 КК УРСР («злісне хуліганство»). За допомогу у виготовленні плакату і фотографування К. під час демонстрації за тією ж статтею було засуджено на 2 р. таборів його брата Черешенка Бориса Васильовича.
1983, за 4 дні до закінчення терміну, К. був заарештований у таборі і засуджений за ст. 187-1 КК УРСР («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний та суспільний лад») ще на 3 р. таборів, цього разу суворого режиму. Інкриміновано, зокрема, «наклепи на радянську дійсність» у бесідах із представниками адміністрації колонії та засудженими. За протести проти свавілля табірного начальства К. постійно запроторювали у ШІЗО («штрафний ізолятор») та ПКТ («приміщення камерного типу»). У травні 1985 він отримує ще 5 р. таборів суворого режиму за ст. 183-3 ч. 2 КК УРСР («злісне порушення режиму утримання»). К. було інкриміновано, зокрема, «нелегальне відправлення скарг наклепницького змісту». Перші два терміни К. відбував у таборах у Сімферополі, у Херсонській (ВТК ЮЗ-17/7) та Полтавській (ВТК-69) обл.. Упродовж останнього терміну його неодноразово перевозили з табору в табір по всій території СРСР. Карався, зокрема, у тюрмі м. Гродно (Білорусія), у таборах у м. Красноводську (Туркменія, ВТК ЮЗ-25/2), м. Горіс (Вірменія, ВТК УТ-150/3). Піддавався постійному тискові та провокаціям з боку табірних адміністрацій.
Реабілітований та звільнений достроково 1989.
Бібліоґрафія:
Борис Захаров. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956 – 1987) / – Харківська правозахисна група. – Харків: Фоліо, 2003. – С . 56. http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/pd
«Материалы самиздата", N34, 1984, http://www.osaarchivum.org/files/fa/300-85-9-13.htm
Журнал «Гласность», Москва, 1987, осінь.

Довідку склав Мілявський Леонід Ізраїлевич, жовтень 2010 р.