РУБАН ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ (нар. 10.01.1940, м. Конотоп Сумської обл. - п. 26.09. 2011, м. Київ)
Митець (різьба по дереву), член Української Гельсінкської групи (УГГ), Організації Українських Націоналістів.
Батько Р. був льотчик. Потрапив у німецький полон, за що репресований радянсь-кою владою. До сім’ї не повернувся. Вітчим теж був військовий. Мама працювала в то-гівлі.
1959 Р. був засуджений за ст. 138 КК УРСР на 8 р. позбавлення волі.
1968 Р. засуджений за ст. 62 ч. 1 і ст. 222 КК УРСР ("антирадянська агітація і про-паганда" та "незаконне володіння зброєю") на 5 р. позбавлення волі. Покарання відбував у мордовських таборах. В ув’язненні Р. оволодів спеціальністю різьбяра по дереву ме-тодом інтарсії. Табірна адміністрація заохочувала таку роботу, давала йому замовлення.
Після звільнення в 1973 Р. був направлений у м. Прилуки Чернігівської обл., де пі-сля закінчення вузу працювала за розподілом його дружина Лідія. Р. улаштувався різьбя-рем по дереву на Прилуцькому меблевому комбінаті.
Р. з дозволу художнього фонду УРСР здавав роботи, виготовлені ним у своїй до-машній майстерні, у художній салон-магазин у Києві. Його роботи мали успіх, він неод-норазово виконував замовлення Ради Міністрів УРСР, обкому КПУ, Зовнішторгу. Робо-та Р. "Шахова книга" одержала в 1974 другу республіканську премію.
"Справа Рубана" 1976 р. була порушена після того, як він виготовив до 200-річчя США подарунок американському народові - дерев’яну книгу, на обкладинці якої зобра-жено статую Свободи і зроблено напис "200 років" (Р. працював над нею 8 місяців). Не-відомі зламали двері домашньої майстерні Р. і викрали книгу. В прокуратурі Р. порадили "забути" про це: "Сліди ведуть туди, де ми не компетентні провести обшук. Нема та-кого закону, який давав би вам право робити такий подарунок, але нема й такого зако-ну, який забороняв би це робити. Влада вважала за потрібне вчинити так, щоб запобіг-ти піднесенню подарунка".
13.10.1976 Р. заарештували. 29.12.1976 Прилуцький народний суд розглянув спра-ву Р., звинуваченого за ст. 81 ч. 3 КК УРСР ("крадіжка державної власності") і ст. 150 КК УРСР ("приватнопідприємницька діяльність"). Р. інкримінували здачу в художній салон 73 сувенірів, "виготовлених поза обліком на підприємстві", а також крадіжку матеріалів на комбінаті.
Академік А.САХАРОВ вважав, що ця справа —; помста КГБ за участь Р. у винесенні з табору "Щоденника" Е.Кузнєцова. Листа з проханням втрутитися в цю справу А.САХАРОВ надіслав новообраному президентові США Дж. Картеру. На захист Р. ви-ступив Л.ЛУК’ЯНЕНКО, надіславши листа “;Зупиніть кривосуддя!”; редакції журналу “;Народна творчість та етнографія”;.
Суд засудив Р. до 8 р. ув’язнення і 5 р. заслання.
Після суду Р. не дали ознайомитися з протоколом судового засідання, внаслідок чого спотворені його висловлювання послужили приводом для чергового звинувачення. Так, він сказав в останньому слові, що його судять тому, що він "боровся за відокрем-лення України від СРСР", а в протоколі суду записано: "Я боровся і буду боротися за ві-докремлення України від СРСР". Р. подав касаційну скаргу, вирок скасували і справу повернули на нове розслідування. Через 10 днів заступник прокурора УРСР вказав на необхідність "провести перевірку щодо притягнення Р. до відповідальности за ст. 187-1 КК УРСР". До справи долучилися і співробітники КГБ.
18-29 квітня 1977 Чернігівський обласний суд розглянув справу Р., звинуваченого за тими ж двома статтями, а також за ст. 187-1 КК УРСР ("наклепи на радянський держа-вний і суспільний лад"). Р. інкримінували записи, які він зробив у мордовських таборах (8 зошитів) і листи дружині з табору (усе це свого часу пройшло табірну цензуру), усні висловлювання, а також спотворені висловлювання на попередньому суді.
Суд засудив Р. до 6 р. ув’язнення в таборі особливо суворого режиму, 3 р. заслання, повернення "незаконного прибутку" і конфіскації власности —; недобудованої хати (сім’я Р. з двома дітьми третій рік жила в хліві, доки будувалася хата). Р. також визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Звинувачення в “;крадіжці матеріалів”; (ст. 81) суд зняв.
Покарання Р. відбував у таборі УЛ-314/60 у Луганській обл.. Неодноразові пропо-зиції співробітників КГБ відмежуватися від націоналістів, які використовують його ім’я в антирадянській агітації, категорично відхиляв.
Звільнений у 1985.
З 1985 Р.—; член Української Гельсінкської Групи. Після звільнення домагався виїзду у США для проведення операції і лікування сина-інваліда Марка, за що 09.07.1985 знову заарештований і засуджений 29.11 Чернігівським облсудом за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 9 р. таборів особливого режиму і 4 р. заслання з визнанням його особливо небезпеч-ним рецидивістом. На суді захищався сам і оголосив голодівку з вимогою дозволити па-ралізованому синові виїхати з СРСР на лікування.
Покарання відбував у таборі особливого режиму ВС-389/36-1 (сел. Кучино, Чусов-ського р-ну, Пермської обл.). У 1987 став на статус політв’язня, за що його неодноразо-во запроторювали в ШІЗО (штрафний ізолятор) і ПКТ (приміщення камерного типу). 8.12.1987 Р. переведений у табір ВС-389/35.
31.01.1988 дружина Р. Лідія і син Марко прибули у США.
Звільнений 25.05.1988 і висланий із СРСР. Його прийняв президент США Р. Рейґан. Був зарубіжним представником Спілки Української Молоді (СУМ), Української Національної партії (УНП), Української Міжпартійної Асамблеї (УМА). У вересні 1989 виключений з УГС “;за невизнання основних статутних принципів Спілки”;.
Повернувся в Україну. У січні 1996 на II конференції Організації Українських Націоналістів в Україні (ОУНвУ) обраний заступником Голови Головного Проводу. Вів бізнес.
Указом Президента України від 8.11. 2006 нагороджений у орденом «За мужність» І ступеня.
Похований у Конотопі на Сумщині.
Бібліоґрафія:
І.
Заява-протест Генеральному прокуророві СРСР // Інформаційний бюлетень № 4. Листопад 1978 року. - Закордонне представництво Української Гельсінкської Групи. Нью-Йорк, 1981. - С. 48-51; Те ж: Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. Харківська правозахисна група. Харків: Фоліо, 2001. Упорядники Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко. - Т. 3. - С. 198-201.
Петро Рубан. Перед тим, як Стуса вели на смерть, він кричав: “;Хлопці, та робіть же хоч що-небудь, бо інакше нас усіх поодинці передушать”;. - День, № 119 (656). - 1999. - 3 липня.
ІІ.
ХТС.—; Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 43.—; С. 98; вип. 44.—; С. 103, 110, 111, 113; вип. 45.—; С. 13; вип. 47.—; С. 7, 146; 1978, вип. 48.—; С. 21, 22, 67, 167; вип. 50.—; С. 77; 1979, вип. 53.—; С. 181-186.
Л.Лук’яненко. Зупиніть кривосуддя! // Л. Лук’яненко. Не дам загинуть Україні! - К.: Софія. - 1994. - С. 158-166; Шлях до відродження: в 13 т. Т. 2. Не дам загинуть Україні! / Ле-вко Лук’яненко - К., ТОВ «Юрка Любченка», 2014. - 196-206.
Український правозахисний рух. —; Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1978.—; С. 227, 228.
Інформаційні бюлетені Української громадської групи сприяння виконанню Гель-сінкських угод.—; Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1981, випуски 1978-1980 рр.—; С. 12, 33, 36, 38, 77, 80.
Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. —; Торонто—;Балтимор: Смолоскип, 1983. —; С. 11, 16, 17, 61, 417, 575-578, 611, 612, 708, 854, 916, 920.
Вісник репресій в Україні. Закорд. предст-во УГГ. Ред.-упоряд. Н. Світлична. Нью-Йорк. 1980-1985 рр. - 1981: 3; 1984: 5-59; 1985: 7/8-1, 9-5, 11-2.
А.Сахаров. Воспоминания. - М.: Права человека, 1996. - С. 679.
Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення.—; К.: УРП, 1996.—; С. 21-22.
А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.—; К.: Видавництво ім. О.Теліги.—; 1998.—; С. 417, 611-612.
Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. —; Торонто—;Балтимор: Смолоскип, 1983. —; С. 11, 16, 17, 61, 575-578, 708, 854, 916, 920.
Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. Харківська правозахисна група. Харків: Фоліо, 2001. Упорядники Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко. - Т. 1. - С. 29, 31, 34, 47, 98, 136-138; Т. 3. - 73-74, 86, 98, 100-101, 120, 143, 198-201; Т. 4. - 110.
Аркадий Сидорук. Петр Рубан: несокрушимый и забытий. http://argumentua.com/stati/petr-ruban-nesokrushimyi-i-zabytyi;
Аркадій Сидорук. Петро Рубан: незламний і забутий: http://tyzhden.ua/History/32174
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Євро-пи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. - Харків: Харківська правозахисна гру-па; „Права людини”;, 2006. - C. 623-626. https://museum.khpg.org/1113937926
Рух опору в Україні: 1960 - 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зін-кевича, Олеся Обертаса. - К.: Смолоскип, 2010. - С. 542-543; 2-е вид.: 2012 р., - С. 619-620.
Ірина Рапп, Харківська правозахисна група. 19.04.2005. Останнє прочитання 21.07.2016.
