Член національно-патріотичної підпільної організації.

(нар. 21.06 1944, с. Росохач, Чортківського р-ну, Тернопільської обл.)

Член національно-патріотичної підпільної організації.

Зліва направо: П. Винничук, М.Мармус, А.Кравець, М.Слободян, В.Мармус, 20 квітня 1980 р.

З селянської родини. 1971 р. закінчив Росохацьку вечірню середню школу. Працював у колгоспі, виїздив на сезонні роботи на схід України. Захоплювався боротьбою УПА за незалежність, слухав висилання зарубіжних радіостанцій, почував потребу боротися проти колонізації та російщення України. Молодих людей обурювали знищення пам’ятних хрестів у селі, зруйнування церкви та могили січових стрільців, арешти української інтелігенції 1972 р.. С. з охотою прийняв пропозицію В.МАРМУСА вступити до підпільної патріотичної молодіжної організації, яка боротиметься за незалежність України.

14.01. 1973 р. С. у присутності В.МАРМУСА, П.ВІТІВА, В.СЕНЬКІВА, П.ВИННИЧУКА разом з М.МАРМУСОМ, М.ЛИСИМ, А.КРАВЦЕМ у хаті останнього в урочистій обстановці - зі свічками, вклякнувши на коліна перед хрестом та образом Божої Матері, - склав присягу, яка зобов’язувала вважати боротьбу за незалежність найвищим обов’язком. 9-м членом організації став С.САПЕЛЯК.

 

Прокламація

С. узяв активну участь у підготовці та здійсненні головної акції організації - виготовленні та встановленні в м. Чорткові 4 українських національних прапорів та 19 листівок 21 січня 1973 р., напередодні 55-ї річниці проголошення Української Народної Республіки ІУ Універсалом  Центральної Ради та 54-ї річниці Злуки УНР і ЗУНР. С. розклеював листівки, що закінчувалися гаслами: “Свободу українським патріотам!” “Ганьба політиці русифікації!”, “Хай живе зростаючий український патріотизм!”, вимогами свободи друку, мітинґів і зібрань.

Заарештований 22.03 1973 р. Спочатку не давав показів, але, будучи викритим, мусив підтвердити свої дії. Засуджений разом з шістьма іншими членами організації на закритому засіданні Тернопільського обласного суду 24.09. 1973 за ст. 64 («участь в антирадянській організації») та 62 ч. 1 («антирадянська агітація і пропаганда»)  до 3 р. ув’язнення в таборах суворого режиму та 2 р. заслання. Під час оголошення вироку погасло світло - присуд, як і присягу, прийняли при свічках.

Карався в Мордовії, в таборі суворого режиму ЖХ-385/19, пос. Лєсной Теньгушовського р-ну, разом з П.ВИННИЧУКОМ. Працював кочегаром, у сушильному цеху. Спілкувався з колишніми вояками УПА Миколою Кончаківським, Дмитром Синяком, Іваном Мироном, Михайлом Жураківським, Романом Семенюком, з отцем Денисом Лукашевичем, з широким колом молодих політв’язнів різних національностей. Восени 1975 р. етапований до табору ВС-389/37, пос. Половинка Чусовського р-ну Пермської обл., де були зібрані майже всі його посправники. Брав участь в акціях протесту, в підготовці інформації про події в зоні. 

Заслання відбував у с. Нікольськ Кривошеїнського р-ну Томської обл., де працював на фермі.

Повернувся до с.Росохач навесні 1978. Одружився з Ольгою Свідзинською, мають синів Василя 1973 р.н., Андрія 1982, Михайла 1986, дочку Марію 1984 р.н.

У кінці 80-х - на початку 90-х рр. С. брав активну участь у русі за незалежність. Був членом Кординаційної ради Чортківського «Меморіалу», членом Української Гельсінкської Спілки, Української Республіканської партії, відтак є членом Республіканської Християнської партії.

Реабілітований відповідно до Закону УРСР від 17.04. 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». 

Зліва направо: Олександр - син В.Мармуса, Василь - син М.Мармуса, П.Винничук, М.Мармус, М.Слободян, Василь - син В.Мармуса, В.Мармус, В.Овсієнко; с. Росохач, 02 квітня 2000 р.

Указом Президента від 18.08. 2006 С. нагороджений орденом „За мужність” І ступеня. Його ім΄я разом з іменами всіх членів Росохацької юнацької організації 26.01. 2012 р. увічнене на меморіальній таблиці на будинку Чортківського педагогічного училища, де вони вивішували прапор.

Бібліоґрафія:

Доповідна записка ЦК КП України Центральному Комітету КПРС про діяльність націоналістичних груп у Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській областях України. 27 вересня 1973 р. // Національні відносини в Україні ХХ ст. – К. – Наукова думка. 1994. – С. 418-420.

Вісник репресій в Україні. Закорд. предст-во Української Гельсінської групи. Ред.-упоряд. Н. Світлична. Нью-Йорк. 1980 – 1985 рр. – 1980: 6-12; 1981: 5.

Георгій Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.— К.: Либідь, 1995.— С. 142

.Володимир Мармус. Прапори над містом. // Тернистий шлях (Тернопіль).— 1998, № 3 (323).— 9 січня; Те ж. // Молодь України.— 1998, № 7 (17638).— 22 січня.

Анатолій Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.— С. 208.

Андрій Вацик. Ціною власної свободи. // Тернопільська газета. – 1999, № 4 (160). – 21 січня.

Архів ХПГ: Інтерв’ю М.Слободяна 2.04. 2000 р. https://museum.khpg.org/1121341893

Юнаки з огненної печі / Харківська правозахисна група. Упорядник В.В.Овсієнко. – Харків: Фоліо, 2003. – С. 80 – 92 та ін.

Мармус Володимир. Доля обрала нас: Спогади, документи, статті. – Тернопіль: Принтерінформ, 2004. – С. 79, 94-96, 100, 104, 108, 116, 129-179.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 724–726. https://museum.khpg.org/1120743085 

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 604–605; 2-е вид.: 2012 р., – С. 684–683.

Василь Овсієнко, Харківська правозахисна група. 13.12. 2002 р. Останнє прочитання 23.07.2016.

Микола Слободян

Микола Слободян

поширити інформацію


Подібні статті

Український національний рух. Драбата Валентина Павлівна

Український національний рух. Коцур (Коцурова) Анна

Український національний рух. Косовський Володимир Іванович

Український національний рух. Адаменко Микола Петрович

Український національний рух. Братко-Кутинський Олексій Андрійович

Український національний рух. Самійленко Микола Омелянович

Український національний рух. Боцян Іван Семенович

Український національний рух. Возна (Кушнір) Галина Петрівна