ГЕРЧАК ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ

 491411.07.2005

автор: Овсієнко В.В.

(нар. 10.12. 1931 р. в с. Солоне Заліщицького р-ну Тернопільської обл.).

Учасник національно-визвольної боротьби 40 – 50-х рр., художник, музикант.

Підлітком збирав зброю, в 1946 р. створив групу „опришків”, яка мстилися окупантам. Співпрацював з підпіллям ОУН: вів розвідку, їздив на схід по медикаменти, поширював літературу. Діяв спритно і відчайдушно, неодноразово з боєм виривався з рук енкаведистів. Був деконспірований, переховувався „на свою руку”, в т.ч. на Кавказі, в Молдові. Весною 1951 р. перейшов у збройне підпілля УПА, брав участь у боях. 2.12. 1952 р. на призначеній провокаторами зустрічі заарештований. Три місяці побоїв і катувавань у Тернопільській тюрмі завершилися смерним вироком, який 26.02 1953 р. виніс Військовий трибунал Прикарпатського округу за ст. 54-1а, 8, 11 КК УРСР. Через 7 місяців і 10 діб вирок замінено на 25 р. ув’язнення.

Карався в таборах Воркути. Учасник повстання 1955 р. на 4-й шахті. З 1956 р. – в таборах Мордовії. Створив десятки екслібрісів відомим політв’язням (збереглося біля 70), оволодів технікою лінорит (біля 20 портретів), має десятки картин. Володіє багатьма музичними інструментами (бандура, дримба, гітара), автентично відтворює гуцульський мелос. Звільнений 1977 р.. Жив у Києві, зазнавав переслідувань за дружбу з правозахисниками. 1988 р. еміґрував до Канади, яка надає йому пенсію і житло. Спроба 1992 р. набути українське громадянство була безуспішна, бо на час проголошення незалежности перебував за кордоном. Мусив повернутися до Канади. Мав успішні виставки та концерти в Торонто в березні 1996 та в Києві у вересні 2003. 

Бібліографія:

Юрій А.Вудка. Московщина (мемуарний есей). Лондон: Українська Видавнича Спілка, 1978. – с. 11– 112. 

Микола Дубас. Метелики Григорія Герчака // Воля і Батьківщина. – 1996. – №4 (21). – с. 99 – 103.

Ярослав Гасюк. Гриць Герчак і ГУЛАГ // Воля і Батьківщина. – 1996. – №4 (21). – с. 103 – 105.

Микола Дубас. Метелики Григорія Герчака // Слово мовчання. Про зустрічі й події та прочитане й побачене. – Львів: НВФ „Українські технології”. – 2002. – С. 101 – 103.

Сергій Плачинда. Все життя боровсь за Україну // Столиця, № 28 і 28 (479 і 480). – 11 і 18 липня 2003 р. 

 Архів Харківської правозахисної групи. Автобіографічна розповідь Василеві Овсієнку 12 і 16 червня 2003 року, понад 8 годин.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 135–137. http://archive.khpg.org/index.php?id=1121091151&w ; 

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 138–139; 2-е вид.: 2012 р., – С. 153–155.

Василь Овсієнко, Харківська правозахисна група. 3.07. 2005. Останнє прочитання 4.08.2016.

 Поділитися
MENU