ЧУБАТИЙ МЕФОДІЙ

 379810.03.2012

автор: Овсієнко В.В.

ЧУБАТИЙ МЕФОДІЙ (нар. 1938 р. в с. Великі Гаї Теребовлянського р-ну Львівської обл.).
Учитель музики. Репресований за український патріотизм.
З селянської родини. Після школи закінчив культосвітнє училище, служив в армії, вчився на оркестровому відділі Тернопільського музичного училища. Закінчив його в 1965 р.. У вересні мав там приступити до роботи викладачем, та перешкодив арешт.
Ч. належав до кола патріотичної молоді, яка вважала себе напівлегальною організацією. Вели культурницьку роботу, пробуджували національну самосвідомість, непрямо пропагували ідею самостійності України. Лідерами цього середовища були молодий історик Ігор ҐЕРЕТА та його брат Олег – студент Львівської консерваторії. Серед них були бандурист Микола ЛИТВИН, поет Василь Ярмуш, фармацевт Христина Дурбак (Куркевич), економіст Марія Тивонюк (Тебенко), фінансист Ірина Загалюк, учителі Михайло ОЗЕРНИЙ Михайло Гуральчук та ін.. У цьому колі ходила література самвидаву, зокрема, «З приводу процесу над Погружальським», «Українська освіта в шовіністичному зашморзі», «Промова Папи Павла VI». виступ Ейзенхауера на відкритті пам΄ятника Т.Шевченку у Вашинґтоні та ін..
Ще 22.08. 1965 Ч. побував на вечірці в І. ҐЕРЕТИ, де говорили про русифікацію, що в школах зменшено кількість годин на українську мову, про гімн «Ще не вмерла України…», а вже в останні дні серпня (мабуть, 27.08), він був заарештований і звинувачений у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» (ч. 1 ст. 62 КК УРСР). Тоді Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції. У Тернополі під неї потрапили також І. ҐЕРЕТА, М. ЛИТВИН. Оскільки ніяких речових доказів про існування організації у слідства не було (ніхто нічого не записував), то М. ЛИТВИНА через місяць звільнили, узявши обіцянку «не боротися проти радянської влади», а слідство у справі ҐЕРЕТИ і Ч. тривало півроку.
Обоє визнали себе винними і зізналися, що статті «Українська освіта в шовіністичному зашморзі» та «Промова Папи Павла VI» одержали від М. ОЗЕРНОГО і засвідчили це на його суді 3–7.02.1966.
Враховуючи каяття підсудних і «сприяння в розкритті злочинів», Тернопільський обласний суд 25.02. 1966 присудив І. ҐЕРЕТІ 5 р., а Ч. – 4 р. умовного покарання і звільнив їх у залі суду. Тобто вони безумовно були б ув΄язнені, якби допустилися якихось нових протиправних вчинків.
Після звільнення Ч. працював учителем музичної школи в м. Зборів Тернопільської обл.

Бібліоґрафія:
Чорновіл В. Лихо з розуму. – Львів: Меморіал, 1991. – С. 274.
Чорновіл В. Твори: У 10-и т. – Т. 2. «Правосуддя чи рецидиви терору?». «Лихо з розуму». Матеріали та документи 1966 – 1969 рр. / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. – К.: Смолоскип, 2003. – С. 265-269, 645.
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 713.

В. Овсієнко, Харківська правозахисна група, 10.03. 2012.
 Поділитися
MENU