ОВСІЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (8.04.1949 р., с. Леніне (з 4.02.2016 - Ставки́) Радоми́шльського р-ну Житомирської обл.)
Філолог, поширював самвидав, правозахисник, член Української Гельсінкської групи (УГГ) з 1978 р., просвітянин, публіцист.
Після закінчення в 1966 школи працював у колгоспі, в 1967 —; літературним працівником районної газети в сел. Народичі Житомирської обл. 1967-1972 навчався на філологічному факультеті Київського університету.
Весною 1968 виготовив декілька фотовідбитків трактату І.ДЗЮБИ “;Інтернаціоналізм чи русифікація?”;, інтенсивно розповсюджував український самвидав у середовищі студентів. 1972 допомагав Василеві ЛІСОВОМУ та Євгенові ПРОНЮКУ видати “;Український вісник”; (УВ), вип. VІ („київський”;), і “;Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України”; В.ЛІСОВОГО.
З серпня 1972 О. працював учителем української мови та літератури в с. Ташань Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., де написав статтю “;Добош і опришки, або Кінець шістдесятників”;, робив записи літературного характеру, які пізніше були використані слідством для шантажу психіатричною експертизою.
Заарештований 05.03.1973 за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди (ст. 62 ч. I КК УРСР) у формі розповсюдження літератури самвидаву. 06.12.1973 разом із Є.ПРОНЮКОМ і В.ЛІСОВИМ засуджений Київським обласним судом до 4 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму.
У мордовських таборах ЖХ-385/19 (сел. Лісне Теньгушовського р-ну) і 17-А (сел. Озерне Зубово-Полянського р-ну) брав участь в акціях протесту. 20.08.1976 на “;профілактиці”; в Київському КГБ відмовився від визнання вини.
Звільнившись 05.03.1977, жив під адміністративним наглядом у рідному селі і працював у колгоспі художником-оформлювачем. Підтримував широкі листовні зв’язки з політв’язнями та їхніми родинами. Його інформація про події в мордовських таборах була опублікована в “;Хронике текущих событий”; (ХТС) і використана Українською Гельсінкською групою (УГГ).
У вересні 1977 попереджений про кримінальну відповідальність на підставі Указу ПВР СРСР від 25.12.1972. Подав 07.01.1978 заяву до ВВіРу з клопотанням про виїзд із СРСР, не брав участі у виборах. Написав для УГГ матеріали про становище засланців і піднаглядних та перший варіант спогадів “;Світло людей”;. 18.11.1978 затриманий міліцією у зв’язку з приїздом до нього члена УГГ Оксани МЕШКО та Ольги Бабич-Орлової. Пояснення давати відмовився, за що міліціонер вульгарно вилаяв його і виштовхнув із сільради. О. подав на міліціонерів і кагебіста в суд, унаслідок чого проти нього самого 01.12 було порушено кримінальну справу за звинуваченням у вчиненні насильницького опору - ніби відірвав міліціонерові два ґудзики. 07-08.02.1979 засуджений Радомишльським райнарсудом до 3 р. позбавлення волі за ст. 188-1 ч. II. Заарештований у залі суду. Його текст “;Замість останнього слова”; став відомим на Заході. Карався в зонах № 55 (м. Вільнянськ Запорізької обл.) і № 71 (м. Коростень Житомирської обл.).
Відмовився свідчити у справах Левка ЛУК’ЯНЕНКА, Миколи МАТУСЕВИЧА, Гелія СНЄГІРЬОВА, Василя СТУСА, Дмитра МАЗУРА, на захист останнього подав заяву в КГБ. “;Будеш сидіти”;, - сказав майор Радченко. 09.06.1981 майор КГБ Чайковський оголосив О. про порушення проти нього справи за ч. ІІ ст. 62 і запропонував написати “;покаянну”; статтю в газету з осудом діяльності УГГ, членом якої він був оголошений з дня зустрічі з О.МЕШКО. Слідчий обіцяв звільнення ще до кінця кримінального терміну, або - 10 р. таборів особливого режиму, 5 р. заслання і “;почесне”; звання “;особливо небезпечний рецидивіст”;. О. вибрав останнє і відмовився брати участь у розслідуванні. Засуджений Житомирським обласним судом 23-26.08.1981.
Карався в таборі особливого режиму ВС-389/36 в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., з 08.12.1987 р. —; у зоні № 35 на ст. Всехсвятська. Брав участь в акціях протесту. Без клопотання помилуваний указом ВР СРСР від 12.08.1988 р. Менше як за добу, літаком, спецконвоєм допроваджений у Житомир і звільнений 21.08.
Працював у рідному селі художником-оформлювачем, бо до роботи вчителем не допустили. У вересні 1988 увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінкської Спілки (УГС), 16.07.1989 обраний головою її Житомирської філії. 30.04.1990 призначений секретарем Української Республіканської партії (УРП) з видавничих справ. З 01.05.1997 до 29.04.2001 - заступник голови Республіканської Християнської партії (РХП). З 1990 —; співголова Українського комітету “;Гельсінкі-90”;.
О. - учасник експедиції з перепоховання Василя СТУСА, Олекси ТИХОГО і Юрія ЛИТВИНА в листопаді 1989, член Ради Музею історії політичних репресій „Пермь-36”;, що в Кучино.
З червня 1998 - координатор програми Харківської правозахисної групи, поповнює електронний архів ХПГ біоґрафічними довідками та інтерв’ю колишніх політв’язнів.
1996 вийшла книжка нарисів-спогадів О. “;Світло людей”; - про В.СТУСА, О.МЕШКО, Ю.ЛИТВИНА (друге видання, у двох книгах, - 2005 р.). Автор низки публікацій про репресії і правозахисний рух. Співупорядник разом з Євгеном Захаровим 4-томного видання матеріалів Української Гельсінкської групи, 2001; «Міжнародного біографічного словника дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Том 1. Україна» (208 імен, 1020 с., 2006 р.), упорядкував книжки Росохацької групи, 2003; родини СІЧКІВ, 2004; Івана БРОВКА, 2005, Оксани МЕШКО, 2005. Веде просвітницьку роботу. З 1999 року організовує експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох.
12.01.2000 О. присуджена премія ім. В.Стуса за публіцистику, 17.03.2006 - премія ім. Івана Огієнка в номінації „Громадська діяльність”;.
26.11.2005 р. нагороджений орденом „За заслуги”; ІІІ ступеня. Указом Президента України від 8.11. 2006 нагороджений у орденом «За мужність» І ступеня. Указом Президента України № 229/2009 від 7.04. 2009 «за визначні заслуги перед Українською державою у відстоюванні прав і свобод людини, активну правозахисну, гуманістичну і громадську діяльність та з нагоди 60-річчя від дня народження» нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
13.03 присуджена і 20.11.2006 Овсієнку вручена Міжнародна літературна премія Фундації родини Воскобійників у жанрі мемуаристики.
З 1990 р. живе в Києві.
Бібліоґрафія (скорочена):
I.
Інкриміновано: антирадянська, наклепницька... // Донбас.—; 1991.—; №1.—; С. 139-140. (О.Тихий).
Базар-1921. Базар-1990 // Вільне слово.—; 1991.—; №44.—; 23 листопада.
Любов. Добро. Свобода // Україна.—; 1991.—; № 24.—; С. 12-17. (Ю.Литвин).
Покіс // Самостійна Україна.—; 1992.—; №2 (23).
Про Стуса // Літопис Голгофи України. Т. 1. —; Львів: Меморіал, 1993. - С.157-184.
Таємно похований під №9 // Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус —; поет і людина. - К.: Український письменник, 1993.—; С. 320-338.
Оксана Мешко, козацька матір. До 90-ліття з дня народження. Спогади. Упорядкував В.Овсієнко. —; К.: УРП, 1995.—; С. 51-63.
Світло людей. Спогади-нариси про Василя Стуса, Юрія Литвина, Оксану Мешко. Біб-ліотека журналу УРП “;Республіка”;. Серія: політичні портрети, №4. К., 1996. - 108 с.
“;Де все людською мукою взялось...”; // Українська культура, 1996, №2. - С. 18-19. (Ку-чино).
Українська Гельсінкська Група: До 20-ліття створення. Документи. Історія. Біоґрафії. Підготували Вахтанґ Кіпіані та Василь Овсієнко. - К.: Вид. УРП. (Спецвип. газ. „Самостійна Україна, чч. 25-28 (212-215). - 1996. - Жовтень. - 32 с.
Рух українських правозахисників призвів до краху російської радянської імперії та про-голошення української демократичної держави // Самостійна Україна, 1996 р, № 21-22.
Репресії проти Української Гельсінкської Групи в 1977 році // Український альманах. Варшава: Об’єднання українців у Польщі, 1997. - С. 148-153.
Ми просто йшли... Десятиліття Українського Культурологічного клубу // Народна газе-та, 1997, № 50 (331).
Исторические, правовые и этические основы Украинской общественной группы со-действия выполнению Хельсинкских соглашений (9 ноября 1976 года - 7 июля 1988 года // Права человека в России: прошлое и настоящее. Сборник докладов и материалов научно-практической конференции. Пермь. 21 - 23 июня 1999 г. - Пермь. 1999. - С. 93 - 109.
“;Нас порівняли мури, як статут”; // Газ. “;Час”; (НРУ), 1999. - 26 березня. (Є.Марчук).
Меморіяльний музей у Кучино - совість Росії. Інформбюлетень ХПГ “;Права людини”;, № 14(167), 1999. - 1-15 липня. - С. 10-12.
Ці моторошні слова: Соловки, Сандармох... // Інформбюлетень ХПГ “;Права людини”;, № 17(172), 1999. - 15-31 серпня. - С. 9-12.
Мистецтво переписувати історію, або Дещо про діяльність 5-го відділу КГБ // Ґаз. “;Не-зависимость”;, № 286 (15105) - 287 (15106), 1999. - 29 вересня.
Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. (Передмова) / Харківська правозахисна група; Упорядники Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко; Худож.-оформлювач Б.Ф.Бублик. - Харків: Фоліо, 2001.
Юнаки з огненної печі. (Передмова) // Харківська правозахисна група; Упорядник В.В. Овсієнко; Харків: Фоліо, 2001. - С. 144.
Три повстання Січків: У двох томах. (Передмова). Спогади, інтерв’ю, листи, докумен-ти. / Харківська правозахисна група; Редактор-упорядник В.В.Овсієнко; ─ Харків: Фоліо, 2003. ─ 256 с., фотоіл.
Добром нагріте серце. До 90-річчя І.Б.Бровка (Упорядкування) / Харківська правозахи-сна група; Ред. В.О.Овсієнко, Худож.-оформлювач Борис Захаров. - Харків: Фоліо, 2005. - 136 с., фотоіл.
Оксана Мешко. Не відступлюся! До 100-річчя з дня народження / Харківська правоза-хисна група; Упорядкували В.В.Овсієнко та О.Ф.Сергієнко. Художник-оформлювач Б.Захаров. - Харків: Фоліо, 2005. - 344 с., фотоіл.
Світло людей: Мемуари та публіцистика. У 2 кн. Кн. І / Упорядкував автор; Худож.-оформлювач Б.Є.Захаров. - Харків: Харківська правозахисна група; К.: Смолоскип, 2005. - 352 с., фотоіл.; Кн. 2 - 352 с., фотоіл. http://library.khpg.org/files/docs/1240658099.pdf; Кн. 2 - 352 с., фотоіл. http://library.khpg.org/files/docs/1240658299.pdf . Додатковий наклад з виправ-леннями - 2007 р.
Михайло Горинь. Листи з-за ґрат. [До друку підготували Іван Гель, Ольга Горинь та Василь Овсієнко]. - Харків: Харківська правозахисна група, Фоліо, 2005. - 288 с., фотоіл.,
Василь Стус у віддзеркаленнях. Спогади Василя Овсієнка про Василя Стуса. - Полта-ва, 2007. - 192 с. https://books.google.com/books?isbn=9668270150
Олекса Тихий: Думки про рідний Донецький край (Том 1). / Упорядкували Овсієнко В. В., Олійник М. І., Півень В. Ф., Фіалко Є. Б. - Донецьк: ТОВ «Поліграфічний будинок «Донеччина», 2012. - 416 с., 24 стор. іл..
Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі (Том ІІ) / Упорядкували Овсієнко В. В., Олійник М. І., Півень В. Ф., Фіалко Є. Б. - Донецьк: ТОВ «Поліграфічний будинок «До-неччина», 2012. -
Горинь Михайло Миколайович. Запалити свічу / Харківська правозахисна група; Упо-рядник В.Овсієнко. Художн.-оформлювач Б.Є.Захаров. - Харків, 2009. - 328 с., фотоіл..
Не буде з хама пана, або Ще років 50 президентами України мають бути українці // Ук-раїна молода, № 211 (3732), 2009. - 12 листопада; http://maidan.org.ua/static/mai/1258007804.html , 12.11. 2009. Брошура: Івано-Франківськ: Грань. 2009. - 28 с.
Біля витоків Незалежності. - Упор. і ред. М.Сидоржевський. - К., 2011. - 336 с. (В.О.: Нариси про П.Григоренка, О.Гірника, О.Тихого, В.Макуха, Ю.Литвина, В.Марченка).
Особистість проти Системи (Про 12 січня) // «Україна молода», 12.01.2012, № 5 (4251). «Історична правда», 12.01.2012; http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/12/68574/
Варяги внутрішні і варяги зовнішні. Інформаційний бюлетень, № 21 (957). - 2012. - 7-13 червня. 1 і 6.
Василь СТУС: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів / Упоряд. В. Овсієнко. - К.: ТОВ «Видавництво „Кліо”;», - 2013. - С. 684 с., іл.
На полі чести: У 2 кн. - Кн. ІІ: Наш сучасник Євген Сверстюк / Упоряд. В.Овсієнко. - К.: ТОВ «Видавництво „Кліо”;», - 2015. - 600 с. +24 с. іл.
Хейфец М.Р. Українські силуети / М.Р. Хейфец; Вступна стаття Б. Є. Захарова; ГО «Харківська правозахисна група» - Харків; ТОВ «Видавництво права людини», 2015. - 328 с. фотоіл. (Редактор В.В.Овсієнко).
Іван Русин. Невільничі мандри / Упоряд. В. Овсієнко - Харків: Права людини. - 2015. - 350 с. + іл. 16 с.
II.
Українська Гельсінкська Група. 1978—;1982. Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1983.—; С. 493-530.
Михаил Хейфец. Место и время (еврейские заметки). - Франция: Третья волна, 1978. - С. 123-125.
Вісник репресій в Україні. Закорд. предст.-во УГГ. Ред.-упоряд. Н.Світлична. Нью-Йорк. 1980-1985 рр. - 1980: 6-4, 9-12; 1981: 1, 2, 3, 5; 1982: 5-10; 1984: 2-4, 2:21, 2-30; 1985: 2-17, 10-32, 10-38, 10-39, 11-36, 11-38, 10-41
Михайло Хейфец. Василь Овсієнко —; мученик ГУЛАГу // Українські силуети. Нью-Йорк: Сучасність, 1983.—; С. 273-285 (укр. і рос. мовами, також: Поле відчаю й надії. Альма-нах. - К.: 1994. - С. 381-392; М.Хейфец. Избранное. В трех томах. Харьковская правозащит-ная группа. - Харьков: Фолио, 2000; Хейфец М.Р. Українські силуети / Харків; 2015. - С. 227 - 238.
Роман Корогодський. “;Я свідчу”; // Ґаз. “;Українська мова і література в школі”;, ч. 2 (210), 2001. - Січень. - С. 1-3.
Захаров Борис. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956 - 1987). / Харківська правозахисна група; Худож.-оформлювач Б.Захаров. - Харків: Фоліо, 2003. - С. 9, 17, 36-37, 63, 66, 72, 74, 76-77, 81, 83, 91, 95, 97-101, 119, 121-129.
Євген Сверстюк. Дар правдивості. - Шлях перемоги, 17-18 (2708), 2006. - 26 квітня; те ж: Кур’єр Кривбасу, № 200. - 2006. - липень. - С. 182-185.
Михайлина Коцюбинська. Література факту: між «великою» і «малою» зонами // Бере-зіль, № 9. - 2006. - С. 157-173.
Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. - Харків: Харківська правозахисна група; „Пра-ва людини”;. - 2006. - С. 529-532. https://museum.khpg.org/1113923895
Валерій Кравченко. Невиправний Василь Овсієнко // Дзеркало тижня, №31 (710), 2008. - 29 серп.
Михайлина Коцюбинська. Історія, оркестрована на голоси. Екзистенційне значення художньої документалістики для сучасної української літератури. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 72 с.
Борис Захаров. Творець історії. Життя і доля Василя Овсієнка // Літературна Україна, № 16 (5304). - 2009. - 23 квітня. Це ж: Українське слово, № 16 (3423). - 2009. - 22-28 квітня.
Євген Сверстюк. Василь ранній // Літературна Україна, № 16 (5304). - 2009. - 23 квіт-ня.
Сверстюк Є. О. Світлі голоси життя. - К.: ТОВ «Видавництво „Кліо”;». - 2014. - С. 718-722.
Захаров Борис. Творець історії. Життя і доля Василя Овсієнко. - Літературна Україна, № 16 (5304). - 2009. - 23 квітня. - с. 1 і 3. .
Корогодський Роман. Брама світла: Шістдесятники / Упоряд. М. Коцюбинська, Н. Ку-чер, О. Сінченко. - Львів: Вид-во Українського Католицького Університету, 2009. - 6С. 240-251).
Рух опору в Україні: 1960 - 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінке-вича, Олеся Обертаса. - К.: Смолоскип, 2010. - С. 468-470; 2-ге вид., 2012. - С. 531-533.
Ірина Рапп, доповнив Василь Овсієнко. Харківська правозахисна група. 19.04.2005. Останнє прочитання 17.07.2016.
